Гострий мієлоїдний лейкоз (ГМЛ)

Що таке гострий мієлоїдний лейкоз у дітей і підлітків?

Гострий мієлоїдний лейкоз (ГМЛ) — це рак крові та кісткового мозку. ГМЛ є другим за поширеністю типом лейкозу у дітей після гострого лімфобластного лейкозу (ГЛЛ).

Щороку в США ГМЛ діагностують близько у 500 дітей. Частіше це захворювання зустрічається у дорослих.

У дітей ГМЛ найчастіше зустрічається в перші 2 роки життя та в підлітковому віці.

Що спричиняє появу гострого мієлоїдного лейкозу?

Лейкоз характеризується швидким ростом числа ракових клітин в кістковому мозку. Ці ракові клітини являють собою незрілі форми лейкоцитів (бласти). Коли це трапляється, здорові клітини крові — лейкоцити, еритроцити та тромбоцити — не можуть виконувати свої функції належним чином.

ГМЛ впливає на клітини крові, які називаються мієлоїдними стовбуровими клітинами. Зазвичай кістковий мозок виробляє кровотворні стовбурові клітини, які можуть бути двох типів: мієлоїдними стовбуровими клітинами, або лімфоїдними стовбуровими клітинами. Мієлоїдні стовбурові клітини стають одними із трьох типів зрілих клітин крові:

• Еритроцити
• Лейкоцити, що називаються гранулоцитами
• Тромбоцити

Фактори ризику ГМЛ у дітей включають:

• Наявність лейкозу у брата або сестри, особливо у випадку близнюків
• Попереднє проведення хіміотерапії або опромінення
• Мієлодиспластичний синдром
• Деякі спадкові захворювання

Наявність певних спадкових захворювань, таких як:

• Синдром Даймонда-Блекфена
• Сімейний тромбоцитарний розлад
• Анемія Фанконі
• Синдром Лі-Фраумені
• Синдроми із репарацією неспарених основ
• Синдром MonoMAC
• Синдром Ротмунда-Томсона
• Синдром Швахмана-Даймонда

Симптоми гострого мієлоїдного лейкозу

Ознаки та симптоми ГМЛ можуть включати:

• Лихоманка.
• Втома
• Інфекції
• Незначне утворення синців і кровотеча
• Часта кровотеча з носа
• Біль у кістках чи суглобах
• Біль або відчуття розпирання у ділянці грудної клітини
• Збільшені лімфатичні вузли
• Поганий апетит

Діагностика гострого мієлоїдного лейкозу

Зазвичай для діагностики лейкозу проводяться дослідження кісткового мозку. Лікарі можуть запідозрити наявність лейкозу після проведення обстеження, збору медичного анамнезу та перегляду результатів аналізів крові. Зазвичай лейкоз у дітей характеризується великою кількістю незрілих лейкоцитів у крові.

У разі виявлення раку будуть проводитися додаткові дослідження для точного визначення підтипу раку. Ці дослідження включають:

Дослідження, щоб визначити, чи поширився рак, включають:

Лікування гострого мієлоїдного лейкозу

Методи лікування залежать від типу ГМЛ. Методи лікування трьох форм ГМЛ: гострий промієлоцитарний лейкоз (ГПЛ), ГМЛ у дітей із синдромом Дауна та ГМЛ із мутацією FLT3, відрізняються від інших форм ГМЛ.

Хіміотерапія є основним методом лікування ГМЛ. Також може застосовуватися трансплантація кісткового мозку    .

Індукція

Метою фази індукції є знищення лейкозних клітин в крові та кістковому мозку та переведення хвороби в стан ремісії. Оскільки пацієнти з ГМЛ вразливі до інфекцій, їм також проводиться підтримуюча терапія антибіотиками.

Протягом цього періоду також можна призначати терапію для лікування уражень центральної нервової системи (ЦНС) (яку також називають терапією для профілактики появи нових уражень ЦНС), щоб знищити лейкозні клітини, які залишаються в головному та спинному мозку. Ліки вводять у заповнений рідиною простір між тонкими шарами тканини, які покривають головний і спинний мозок (у порожнину хребтового каналу).

Індукційна терапія зазвичай передбачає використання комбінації препаратів, таких як цитарабін і антрациклін, але найчастіше даунорубіцин. Також під час індукційної терапії можна застосовувати етопозид, тіогуанін або гемтузумаб озогаміцин.

Консолідація/інтенсифікація/постіндукція

Під час цієї фази необхідно знищити будь-які залишкові лейкозні клітини, які можуть рости і викликати рецидив раку. В онкологічних центрах проводяться тести, за допомогою яких можна виявити одну клітину ГМЛ серед 1000 нормальних клітин. Діти, у яких після завершення фази індукції виявляється більше однієї клітини ГМЛ з 1000, мають найбільший ризик виникнення рецидиву.

Фаза консолідації починається після переведення хвороби пацієнта в стан ремісії. Вона передбачає проведення 2-4 циклів хіміотерапії і триває від 4 до 6 місяців. Така терапія передбачає застосування деяких з препаратів, що використовуються в фазі індукції, а також введення препаратів, які не сприяють формуванню перехресної стійкості, і зазвичай високих доз цитарабіну.

Трансплантація гемопоетичних клітин 

Трансплантація гемопоетичних клітин (також відома як трансплантація кісткового мозку або трансплантація стовбурових клітин) може бути рекомендована дітям, які мають високий ризик рецидиву або чий ГМЛ є стійким до лікування. Іноді лікарі перевіряють, наскільки великий ефект має індукційна хіміотерапія, щоб вирішити, чи потрібна трансплантація кісткового мозку.

Пацієнтам з ГМЛ може бути проведена алогенна трансплантація.

Під час алогенної трансплантації кісткового мозку діти отримують кровотворні стовбурові клітини від здорового донора. Щоб мати право на трансплантацію, пацієнту повинні підібрати відповідного донора. Перед отриманням донорських клітин наявні клітини крові пацієнта в кістковому мозку руйнуються хіміотерапією, а іноді опроміненням. Пацієнт отримує здорову донорську кров і клітини кісткового мозку шляхом інфузії. У разі успішної трансплантації ці нові донорські клітини виростуть і замінять клітини крові та кісткового мозку пацієнта. В результаті кістковий мозок пацієнта повинен почати виробляти здорові клітини крові.

Прогноз гострого мієлоїдного лейкозу

Рівень виживаності у дітей з ГМЛ протягом наступних п'яти років становить близько 70 відсотків.

Близько у 90 відсотків дітей з ГМЛ ракові клітини у крові зникають після початкового лікування. Близько у 30 відсотків дітей з ГМЛ виникає рецидив, або вони мають стійку до лікування хворобу (рефракторну).

Віддалені наслідки гострого мієлоїдного лейкозу

У деяких пацієнтів з ГМЛ можуть виникнути віддалені наслідки. Віддалені наслідки являють собою проблеми зі здоров'ям, які виникають через місяці або роки після закінчення лікування.

Пацієнти з онкологічними захворюваннями повинні продовжувати спостерігатися у медичних спеціалістів та/або лікарів, що надають первинну медичну допомогу в медичних центрах/лікарнях після лікування раку. Віддалені наслідки часто можна вилікувати або, в деяких випадках, запобігти їм.

Різні методи лікування можуть мати різні віддалені наслідки. Не у всіх пацієнтів виникають віддалені наслідки. У пацієнтів, які отримували однакове лікування, можуть бути різні віддалені наслідки.

Пацієнти з ГМЛ можуть бути в групі ризику щодо:

• Рецидиву ГМЛ
• Появи іншого типу раку: шкіри, мозку, кісток, грудей, м’яких тканин і щитовидної залози
• Проблем з серцем
• Проблем з печінкою
• Проблем з фертильністю
• Когнітивних проблем

Пацієнти, які перенесли трансплантацію гемопоетичних клітин, можуть мати ризик появи певних віддалених наслідків.

Основні напрямки сучасних досліджень гострого мієлоїдного лейкозу

Наразі дослідники випробовують нові ліки для лікування ГМЛ. До них належать такі:

• Селінексор
• Венетоклакс
• Флотетузумаб
• Віксеос