Меню
Закрити
Деякі методи лікування дитячого раку підвищують ризик довгострокових проблем із когнітивними функціями. Такі проблеми називаються віддаленими наслідками. Ці проблеми можуть проявитися через кілька місяців або навіть років після лікування і з часом змінюватися.
Діти, які пройшли лікування від пухлин головного мозку або гострого лімфобластного лейкозу (ГЛЛ), набагато частіше страждають від подібних проблем через особливості терапії цих захворювань. Однак когнітивні проблеми виявляються і у людей, які перенесли інші види раку.
Психолог проводить нейропсихологічне обстеження дитини, яка перенесла рак.
Когнітивні порушення можуть значно вплинути на якість життя. Діти з віддаленими наслідками, пов’язаними з когнітивними функціями, частіше стикаються з проблемами у школі та мають нижчі академічні досягнення. Вони також мають вищу ймовірність виникнення проблем із працевлаштуванням, самостійним життям та розвитком соціальних взаємин.
Розуміючи потенційні ризики, сім’я зможе проводити регулярні оцінки, щоб вчасно помітити проблеми, скласти план для їх вирішення та підтримати пацієнта у прийнятті важливих життєвих рішень.
Ознаки когнітивних проблем у дітей
Факторами ризику можуть бути:
Ризик збільшується, якщо лікування перенесене у молодшому віці. Інтенсивність (доза та тривалість) лікування та медичні ускладнення, такі як інсульт, гідроцефалія, інфекція або судоми, також підвищують ризик. Жінки, яких лікують краніальним опроміненням, схильні до більш високого ризику віддалених наслідків, пов’язаних з когнітивними функціями, порівняно з чоловіками. Пацієнти, у яких розвиваються хронічні захворювання, у тому числі серцеві, легеневі або ендокринні, теж схильні до більш високого ризику.
Вважається, що когнітивні порушення, пов’язані з лікуванням раку, починаються із зміни білої речовини мозку. Біла речовина складається з мієліну, який забезпечує своєрідну ізоляцію нервових волокон і дозволяє сигналам швидко поширюватися між нейронами. Мієлінізація та розвиток білої речовини продовжуються до юнацького віку.
Згодом також виявляються зміни в сірій речовині головного мозку. Сіра речовина складається з нейронів, або нервових клітин, які відповідають за обробку інформації та передачу даних у мозку.
З дозріванням білої та сірої речовини головного мозку покращуються і когнітивні функції, у тому числі увага, мислення та вирішення проблем.
Деякі процедури хіміотерапії та краніальне опромінення можуть заважати розвитку білої речовини у лобовій частині головного мозку. Це може спричинити когнітивні порушення, які згодом стають помітнішими. Лікування може також впливати на сіру речовину в певних ділянках мозку, таких як гіпокамп — структура, що бере участь у формуванні пам’яті, особливо чутлива до краніального опромінення.
Терапія може також пошкодити мозок, викликавши запалення та пошкодження клітин та кровоносних судин. Пошкодження кровоносних судин у головному мозку може призвести до низки наслідків, включаючи кровотечу та інсульт. Інсульти можуть бути великими з раптовими помітними змінами або невеликими з ледь помітними змінами, які накопичуються з часом. Ці наслідки можуть виникати через кілька місяців та навіть років після лікування.
Інші пов’язані з лікуванням фактори можуть опосередковано впливати на когнітивні функції. До них належать проблеми зі слухом та/або зором, пропуск занять у школі, емоційні чи соціальні проблеми.
Нейрони спілкуються за допомогою нервових імпульсів або електричних сигналів, які передаються від одного нейрона до іншого.
Медична спеціальність, що вивчає навчання, поведінку та розвиток головного мозку, називається нейропсихологією. Нейропсихологічна оцінка вимірює різні аспекти
Також для когнітивної оцінки важливими є показники загального рівня інтелекту та академічної успішності. Крім того, для оцінки сильних і слабких сторін дитини в когнітивних процесах, емоціях, соціальних навичках та поведінці враховуються спостереження батьків та вчителів.
Когнітивні труднощі, пов’язані з дитячим раком та його лікуванням, можуть мати наступні наслідки
У більшості дітей, котрі пережили рак, когнітивні проблеми не пов’язані з втратою навичок. Проблеми найчастіше викликані повільнішим темпом навчання. Діти, як і раніше, навчаються і розвивають нові навички, але не так швидко, як їхні однолітки.
Віддалені наслідки, пов’язані з когнітивними функціями, у дітей, які перенесли рак, зазвичай пов’язані з проблемами виконавчих функцій. Сюди належить робоча пам’ять, гнучке мислення та самоконтроль. Ці навички дозволяють людині планувати, організовувати свою діяльність та вирішувати проблеми. Часто проявляється брак уваги, швидкості обробки та здатності до організації та виконання завдань.
Проблеми можуть стати помітнішими на важливих перехідних етапах навчання. У міру дорослішання дітей батьки та вчителі очікують від них більшої незалежності в організації та прикладному навчанні. Дітям з когнітивними порушеннями стає складніше справлятися зі зростаючими вимогами. Навички та здібності не відповідають очікуванням, а однолітки прогресують швидше.
Когнітивні порушення часто впливають на освітній та кар’єрний потенціал. Ці труднощі також можуть негативно впливати на соціальну та емоційну складові життя та на його якість загалом.
Раннє втручання та регулярні спостереження можуть допомогти колишнім хворим на рак упоратися з віддаленими наслідками.
Лікування раку часто викликає ті чи інші ушкодження структур мозку, іноді незворотні і що ведуть до цілого ряду наслідків — від непомітних до важких. Важливо знати індивідуальні обмеження, щоб передбачити відповідні заходи та надати необхідні ресурси. Поліпшити та захистити когнітивне здоров’я також допоможе здоровий спосіб життя.
Крім того, для здоров’я мозку та збереження когнітивних функцій важливо вибирати здорову їжу, знижувати стрес та стежити за такими захворюваннями, як ожиріння, діабет та проблеми із серцем. Хвороби серця та проблеми з легенями, що виникають як віддалені наслідки лікування раку, можуть призводити до порушення когнітивних функцій. Тому для колишніх хворих на рак дуже важливо завжди стежити за своїм здоров’ям, у тому числі за здоров’ям мозку.
Пацієнти та їхні сім’ї можуть покращити когнітивне здоров’я у подальшому житті.
—
Остання редакція: червень 2018 року
