Меню
Закрити
Back
Ласкаво просимо
Together – це новий ресурс для всіх, кого торкнувся педіатричний рак: для пацієнтів та їхніх батьків, членів родини й друзів.
Дізнайтеся більшеЛімфома — це рак лімфатичної системи. Лімфатична система є частиною імунної системи.
Вона складається з органів і тканин, серед яких:
Ці тканини виробляють, зберігають і переносять білі кров’яні тільця, що називаються лімфоцитами. Вони борються з інфекціями та хворобами.
Лімфома Ходжкіна — це рак лімфатичної системи, що входить до складу імунної системи. Лімфатична система складається з органів і тканин, серед яких лімфатичні вузли, лімфатичні судини, мигдалини, кістковий мозок, селезінка і тимус. Ці тканини виробляють, зберігають або переносять білі кров’яні тільця, що називаються лімфоцитами та борються з інфекціями та хворобами.
Лімфатична система складається з органів і тканин, серед яких лімфатичні вузли, лімфатичні судини, мигдалини, кістковий мозок, селезінка і тимус.
Існує два види лімфоми: Лімфома Ходжкіна та неходжкінська лімфома.
Основна відмінність полягає в типі залучених лімфоцитів. Лімфома є лімфомою Ходжкіна, якщо аналіз біоптату тканини виявив певні пухлинні маркери разом із більшими атиповими клітинами, що називаються клітинами Ріда-Штернберга. Клітини Ріда-Штернберга відрізняються від інших тим, що мають два ядра. Деякі кажуть, що ці клітини мають вигляд «совиних очей».
У лімфоми Ходжкіна існує два основних підтипи: класичний і нодулярний із переважанням лімфоцитів.
Знання конкретного типу лімфоми Ходжкіна дуже важливо, щоб лікарі могли призначити найкращий тип лікування. Усі види класичних лімфом Ходжкіна лікуються однаково. Нодулярна лімфома Ходжкіна з переважанням лімфоцитів має різні маркери. Вона більш повільно зростає. Це дозволяє застосовувати інший метод лікування.
Клітини Ріда-Штернберга відрізняються від інших тим, що мають два ядра, які мають вигляд «совиних очей». Наявність клітин Ріда-Штернберга класифікує лімфому як лімфому Ходжкіна.
Дізнайтеся більше про причини, лікування та побічні ефекти лікування лейкемії та лімфоми.
Щороку в Сполучених Штатах діагностують близько 6000–7000 нових випадків лімфоми Ходжкіна.
Причини та фактори ризику:
Найпоширенішим симптомом є безболісні опухлі лімфатичні вузли на шиї, грудях, під пахвами або в паху.
Інші поширені симптоми:
Для діагностики лімфоми Ходжкіна необхідна біопсія тканини лімфатичних вузлів.
Хірург виконає біопсію для взяття зразка тканини зі збільшеного лімфовузла. Лікарі-лаборанти досліджують тканини під мікроскопом і ставлять діагноз.
Тип біопсії залежить від локалізації підозрюваного раку:
Якщо лімфома Ходжкіна вражає лімфатичні вузли глибоко в грудях, для біопсії може знадобитися медіастиноскоп. Це тонкий інструмент, схожий на трубку, що використовується для дослідження та взяття тканин і лімфатичних вузлів в області між легенями. Лікарі використовуватимуть цей метод, якщо немає інших лімфатичних вузлів, з яких легше взяти зразок.
Лікар-лаборант дослідить тканину на наявність ракових клітин. Клітини Ріда-Штернберга вказують на класичну лімфому Ходжкіна.
Якщо присутні аномальні клітини, лікар-лаборант проведе додаткові аналізи зразка тканини, щоб знайти специфічні маркери, присутні в атипових ракових клітинах. Цей процес може тривати кілька днів.
Лікарі проведуть додаткові дослідження, щоб визначити стадію хвороби. Стадія вказує на розташування раку в організмі.
Значення стадії лімфоми Ходжкіна дещо інше, оскільки лімфатичні вузли по всьому тілу з’єднані між собою. Цей рак може з’явитися в кількох або багатьох місцях, але це не робить його важчим для лікування або більш ризикованим, як у випадку з іншими видами раку. Стадія лімфоми Ходжкіна залежить від таких чинників:
| Стадія | Де зустрічається рак |
|---|---|
| Стадія 1 | В 1 або кількох лімфовузлах однієї групи лімфовузлів |
| Стадія 2 | У 2 або кількох групах лімфовузлів лише з одного боку діафрагми. Вище АБО нижче діафрагми. |
| Стадія 3 | У групах лімфовузлів вище ТА нижче діафрагми |
| Стадія 4 | У ділянках тіла, що не є частиною системи лімфатичних вузлів, таких як печінка, легені або кістковий мозок. Рак поширився на ці ділянки з більш віддалених частин тіла. |
Позначки A або B також використовуються на додачу до стадії для кожного пацієнта.
А означає відсутність симптомів «В».
В додається, якщо у пацієнта є хоча б один із таких симптомів:
Позначка E використовується, коли рак виявляється за межами лімфатичної системи в одному органі або області.
Візуалізаційні обстеження для визначення стадії під час первинної діагностики:
Аспірацію та біопсію кісткового мозку можуть зробити, щоб побачити, чи рак локалізується в кістковому мозку. Іноді знімка достатньо, щоб отримати цю інформацію, і ця процедура не потрібна.
Групи ризику визначаються під час діагностики та використовуються для планування лікування. Лікарі визначають групи ризику за ознаками, симптомами та стадією раку. Всі групи ризику мають однакові результати, якщо вони отримують належне лікування на основі групи ризику. Ось чому так важливо точно визначити групу ризику шляхом правильного стадіювання.
Групи ризику:
ПЕТ (позитронно-емісійна томографія) — це дослідження, що демонструє, як органи та тканини функціонують всередині організму.
Коли ПЕТ-апарат увімкнено, пацієнт побачить червоне лазерне світло сканування, але не відчує його.
Лікарі зазвичай намагаються почати лікування від 2 тижнів до 1 місяця після встановлення діагнозу. Це дає час для отримання результатів діагностичних обстежень, щоб визначити найкращий підхід до лікування. Лімфома Ходжкіна — це рак, що зростає повільно.
Пацієнти з лімфомою Ходжкіна зазвичай починають лікування з 2 циклів хіміотерапії.
Потім пацієнтам проводять візуалізаційні обстеження, як правило, ПЕТ-сканування, КТ або МРТ, щоб побачити, як рак відреагував на терапію. Відповідь на лікування визначає, чи потребує пацієнт також радіотерапії в рамках схеми лікування.
Хіміотерапія — це лікування раку за допомогою сильнодіючих ліків.
У радіотерапії використовуються пучки променів, рентгенівських або протонних, для зменшення пухлини та знищення ракових клітин.
Пацієнти з групи низького ризику зазвичай не отримують додаткової хіміотерапії. Їм може знадобитися радіотерапія. Зазвичай радіотерапія займає близько 3 тижнів.
Через 1–2 роки
Пацієнт може повертатися на повторні візитів раз на 3–4 місяці протягом перших 2 років.
Ці візити можуть передбачати:
Через 3–4 роки
Візити для подальшого спостереження можуть проводитися один раз на 6 місяців.
Через 5 років
Візити для подальшого спостереження можуть проводитися один раз на рік.
Рівень виживаності в разі лімфоми Ходжкіна у США становить понад 95 відсотків.
Лікування раку може мати довготривалі та віддалені наслідки.
Довготривалі наслідки починаються під час лікування і тривають після закінчення лікування.
Віддалені наслідки починаються пізніше протягом життя.
Довготривалі та віддалені наслідки залежать від того, які ліки використовувалися, обсягу та місця радіотерапії, а також віку пацієнта.
У дослідженнях продовжують розробляти методи лікування, що зменшують довготривалі та віддалені наслідки у колишніх хворих на рак.
Дослідження також зосереджені на розробці більш ефективних методів лікування рідкісних випадків, коли рак у дітей не реагує на початкову терапію або рецидивує після лікування.
—
Together не підтримує будь-який фірмовий продукт, згаданий у цій статті.
—
Остання редакція: вересень 2019 року