Гангліогліома

Що таке пухлина гангліогліоми?

Гангліогліоми — це рідкісні пухлини головного та спинного мозку. 

Вони ростуть із груп нервових клітин (гангліонарних клітин) і допоміжних клітин (гліальних клітин). Ці клітини знаходяться в  центральній нервовій системі (ЦНС).

Гангліогліоми зазвичай розвиваються в головному мозку. Але вони можуть виникати в будь-якому місці центральної нервової системи. Гангліогліоми, як правило, є невеликими пухлинами низького ступеня злоякісності, що не поширюються. Але іноді вони є злоякісними пухлинами вищого ступеня злоякісності. 

• Більшість гангліогліом зустрічається у дітей і молодих людей.
• Вони частіше зустрічаються у чоловіків.
• Причина їх появи зазвичай невідома.

Який прогноз гангліогліоми?

Діти з гангліогліомою зазвичай демонструють хороші результати. П'ятирічна виживаність у них перевищує 90 %. Іноді лікарі рекомендують спостерігати за невеликими стабільними пухлинами, що не ростуть, замість хірургічної операції.

Якщо лікарі рекомендують лікування, біопсія/хірургія зазвичай є кращим варіантом. Радіотерапія  може допомогти, якщо хірургічне втручання не може видалити пухлину або якщо вона рецидивує. Хіміотерапія і  таргетна терапія також є варіантами лікування.

Які ознаки та симптоми гангліогліоми?

Судоми є ключовим симптомом гангліогліоми.

Інші симптоми включають такі:

• головний біль;
• нудота і блювання;
• Втома
• слабкість із одного боку тіла.

Симптоми гангліогліоми залежать від розміру та локалізації пухлини. Оскільки гангліогліоми мають тенденцію до повільного росту, симптоми можуть проявлятися поступово.

Як діагностується гангліогліома?

Лікарі досліджують гангліогліому кількома способами.

• Зазвичай гангліогліому діагностують шляхом біопсії/хірургічної операції.  
  • Під час біопсії хірург видаляє невелику ділянку пухлини. Лікар-лаборант розглядає зразок тканини під мікроскопом, щоб визначити пухлину.
• Збір анамнезу захворювання та медичний огляд допомагають лікарям дізнатися про таке:
  • Симптоми
  • Загальний стан здоров'я
  • Перенесена хвороба
  • Фактори ризику
• Під час неврологічного огляду визначають різні аспекти функції мозку, зокрема:
  • Пам'ять
  • Зір
  • Слух
  • Силу м'язів
  • Баланс
  • Координацію
  • Рефлекси
• За допомогою електроенцефалограми вимірюють електричну активність мозку. У цьому дослідженні відстежують і реєструють судомну активність через електроди, розміщені на шкірі голови.
• Візуалізаційні обстеження допомагають ідентифікувати пухлину, побачити розмір пухлини та знайти уражені ділянки.
  • У магнітно-резонансній томографії (МРТ)  використовуються радіохвилі та магніти для фотографування тіла. Ці зображення можуть дати більше інформації про пухлину. Після операції також проводиться МРТ, щоб перевірити наявність залишків пухлини.
  • У комп'ютерній томографії (КТ) використовуються рентгенівські промені для створення зображень внутрішньої частини тіла. Апарат робить багато знімків, щоб отримати детальне зображення. Завдяки цим зображенням лікарі бачать невеликі пухлини.

Класифікація та визначення стадії гангліогліоми

Гангліогліоми, як правило, є пухлинами низького ступеня злоякісності. У більшості випадків вони повільно ростуть і не вважаються злоякісними. Але близько 5–10 % гангліогліом є більш агресивними пухлинами високого ступеня злоякісності.

Який прогноз пухлини мозку гангліогліоми?

Ступінь пухлини є головним фактором, що впливає на прогноз пацієнта.

Інші фактори, що впливають на ймовірність одужання, включають такі:

• Чи можна шляхом операції повністю видалити пухлину?
• Розташування пухлини
• Чи виник рак уперше, чи стався рецидив?

Як лікують пухлину головного мозку, гангліогліому?

Операція з видалення пухлини є основним методом лікування гангліогліоми.

Радіотерапія може допомогти, якщо пухлина не може бути повністю видалена. Вона також може допомогти в разі рецидиву. Нові методи лікування з використанням цільової терапії вивчаються у  клінічних дослідженнях.

Життя після гангліогліоми

Періодичні візуалізаційні обстеження допомагають контролювати стан пацієнтів після лікування. Подальше спостереження повинно включати реабілітацію, психологічні та неврологічні консультації, за необхідності.

Багато пацієнтів приймають протисудомні препарати після операції. Пацієнти іноді можуть зменшити їх прийом і припинити прийом після певного періоду.

Рецидив більш імовірний, якщо пухлина не була повністю видалена. 

Більше інформації: життя після лікування пухлин головного мозку