Подолання почуття провини

Почуття провини дуже поширене серед батьків онкохворих дітей. Захистити дітей — природне прагнення батьків. Коли діти страждають, батькам властиво звинувачувати себе й відчувати безсилля через те, що не здатні утамувати біль.

Причини виникнення почуття провини

Почуття провини в період боротьби з онкологічним захворюванням може виникати з різних причин. Деякі батьки страждають від почуття провини більшу частину часу. В інших воно виникає в стресових ситуаціях, в умовах нестачі часу або в разі ухвалення відповідальних рішень. Деякі поширені причин виникнення в батьків почуття провини через рак:

• нездатність позбавити дитину від раку;
• жаль із приводу того, що на симптоми не звернули уваги або що не розпізнали хворобу дитини раніше;
• прийняття «правильних» рішень щодо догляду та лікування;
• нездатність усунути поточні або тривалі побічні ефекти лікування;
• побоювання з приводу спадковості раку й генів, що викликали його;
• страх, що будь-які явища, яким можна було запобігти, призвели до хвороби дитини або можуть погіршити її стан;
• занепокоєння з приводу помилок під час виконання батьківських обов’язків;
• нестача часу для піклування про братів і сестер хворої дитини та занепокоєння через те, що вони залишаються поза увагою;
• нестача часу для спілкування з хворою дитиною через роботу, домашні справи, сімейні обов’язки або особисті питання.

Почуття провини часто не є раціональним чи логічним. Багато доброзичливо настроєних людей скажуть: «Не звинувачуйте себе». Однак ці почуття реальні й упоратися з ними може бути особливо тяжко для батьків онкохворих дітей.

Подолання почуття провини

Визнайте почуття провини.

Перший крок у приглушенні почуттям провини — визнати конкретні відчуття, що з ним пов’язані. Це включає визначення конкретних причин виникнення почуття провини й факторів, через які воно посилюється. Розуміння почуття та причини важливе для вироблення способів упоратися з ним.

Знайдіть надійну людину, яка вас вислухає.

Багатьом батькам просто потрібно, щоб хтось їх вислухав. Висловлення своїх почуттів подарує значне полегшення, особливо якщо ви схильні тримати негативні думки та почуття в собі. Близький друг, родич, лікар, представник духовенства або чоловік чи дружина в такій ситуації може створити безпечні умови, щоб озвучити почуття провини або побоювання з приводу правильності ваших вчинків.

Визначте, що ви можете контролювати, і прийміть невідоме.

Почуття провини часто пов’язане з відчуттям безпорадності чи невпевненості в питаннях лікування та догляду. Можливо, повністю позбавитися цих відчуттів не вдасться. Проте важливу підтримку в цьому можуть надати медичні працівники. Обговоріть із медичним персоналом питання та побоювання, пов’язані з лікуванням, побічними ефектами, генетикою та іншими медичними проблемами. Запишіть запитання та відповіді. Ведіть журнал із планом та наступними кроками. Це може дати впевненість у тому, що ви та медперсонал робите все можливе в скрутній ситуації.

Знижуйте вимоги до себе.

Для багатьох батьків почуття провини пов’язане з надто великими очікуваннями й нездатністю їм повністю відповідати. Батьки відчувають, ніби їх тягнуть на всі боки, навіть у звичайному житті. Через рак це може вийти з-під контролю. Неможливо завжди у всьому підтримувати баланс. Зосередьтеся на своїх головних пріоритетах у короткостроковій перспективі й визначте, що необхідно зробити в найближчому майбутньому (сьогодні, цього тижня). Потім поставте дрібніші досяжні цілі, які будуть реалістичними в поточній ситуації. Зниження вимог до себе не є невдачею — це позитивна реакція на складну ситуацію.

Учіться відпускати.

Людині, яку бентежить почуття провини, нелегко відпускати свої емоції. Нелегко відпустити минуле. Нелегко припинити контролювати всі рішення. Нелегко відпустити дітей, коли вони дорослішають і роблять власний вибір. Однак відпускати, хоча б певною мірою, важливо для подолання почуття провини. Вміння відпускати може проявлятися по-різному. Ви можете давати собі час думати про почуття провини, але обмежуватися лише думками про поточний день. Ви можете брати активну участь у прийнятті рішень, але довіряти рекомендаціям вашого лікаря. Ви можете дозволити дружині або чоловіку брати участь у вихованні дитини або виборі способу лікування. Ви можете прощати помилки собі чи іншим. Вміння відпускати дає вам змогу ділити свої обов’язки з іншими та активніше брати участь у тому, що найважливіше.

Зосередьтеся на позитивних моментах. 

Важко зберігати оптимізм, якщо ви відчуваєте провину. Через неї вам здаватиметься, що ви все робите неправильно. Проте усвідомлена зосередженість на позитивних моментах має кілька переваг. Вона поліпшує психічне й фізичне здоров’я, створює атмосферу надії, підвищує впевненість і сприяє покращенню якості життя пацієнта та сім’ї. Акцентування уваги на тому, що ви робите правильно, допоможе подолати почуття провини. Нижче наведено кілька способів зосередитися на позитивних моментах.

• Наприкінці кожного дня записуйте, як ви змогли допомогти дитині та сім’ї. 
• Протягом дня робіть записи про приємні моменти в щоденник подяки.
• Знаходьте привід хвалити чоловіка або дружину й дякувати йому чи їй. 
• Записуйте вранці список справ, який включає все, що ви зазвичай робите, але сприймаєте як щось само собою зрозуміле, наприклад смішити дитину, обіймати її, дивитися разом телевізор, приділяти особливу увагу іншим дітям у родині, надсилати повідомлення «Думаю про тебе» другу чи коханій людині.
• Використовуйте мотивуючі цитати, зображення та пісні як нагадування про хороше.

Виконувати ці рекомендації не завжди легко. Для початку можна зосередитися на одній або двох із них. Багато батьків відчувають провину через виділення часу на особисті справи. Однак, приділяючи час молитві, медитації, фізичним вправам, перебуванню на самоті або спілкуванню з друзями, ви допомагаєте собі відновити сили. Деякі батьки також вважають, що запис думок та почуттів у щоденник допомагає розкрити й висловити емоції в більш особистий спосіб. Групи підтримки стануть іще одним важливим ресурсом для батьків, які намагаються подолати почуття провини. Однак якщо почуття провини так і не проходить, консультації психотерапевта можуть допомогти батькам упоратися з негативними емоціями.