Парентеральне харчування

Що таке парентеральне харчування?

Парентеральне харчування (ПХ) — це внутрішньовенне введення живильних речовин через периферичний катетер. Воно застосовується, коли пацієнт не в змозі отримувати всі живильні речовини перорально або шляхом ентерального (зондового) харчування. Парентеральне харчування вводиться в вигляді розчину безпосередньо в кров. Такий метод забезпечує пацієнта необхідними калоріями та поживними речовинами.

Для часткової або повної нутритивної підтримки може застосовуватись парентеральне харчування. Повна нутритивна підтримка називається повним парентеральним харчуванням (ППХ).

Для парентерального харчування використовуються різні типи внутрішньовенних катетерів. До них належать:

• Периферичний венозний катетер. Для короткострокового парентерального харчування катетер вводиться в вену руки. Такий катетер називається венозним або переферичним венозним катетером.
• Центральний венозний катетер. Катетер може бути введений хірургом у велику вену, яка веде до серця. До центральних венозних катетерів відносяться периферично введені центральні катетери, центральні катетери та порт-системи. Онкохворим дітям встановлюють центральні венозні катетері, щоб вони отримували харчування через просвіт, прикріплений до катетера. Зазвичай для довгострокового парентерального харчування використовують центральний венозний катетер.

По можливості харчування краще здійснювати звичайним способом (перорально) або через зонд. Це забезпечує більш природний спосіб травлення . Але він не завжди підходить для онкохворих дітей. Парентеральне харчування призначається у наступних випадках:

• травна система дитини не дозволяє їй засвоювати поживні речовини;
• дитині зроблена операція шлунково-кишкового тракту;
• у дитини кишкова непрохідність;
• у дитини сильна блювота або діарея;
• у дитини проблеми з ентеральним харчуванням (зондовим харчуванням).

Поживні розчини для парентерального харчування

Розчини для ПХ готуються в аптеці. Це стерильна рідина, яка містить суміш ключових поживних речовин. Кожен розчин задовольняє конкретні потреби пацієнта в харчуванні, враховуючи його вік, вагу та стан здоров'я.

Серед трьох основних поживних речовин виділяють вуглеводи, білки та жири, які насичують пацієнта енергією та потрібні для функціонування організму.

• Вуглеводи забезпечують енергетичні потреби хворого. Під час ПХ пацієнт отримує вуглеводи у вигляді глюкози (цукру) у формі декстрози.
• Білки важливі для побудови м'язів, відновлення тканин, боротьби з інфекціями і дозволяють клітинам функціонувати належним чином. Білки також забезпечують організм калоріями та служать пальним для всього організму. Вони складаються з амінокислот. Деякі амінокислоти організм виробляє сам, але інші повинні надходити з їжею.
• Жири (ліпіди) забезпечують організм калоріями та енергією та використовуються для різноманітних функцій клітин. Жири, які пацієнт отримує в процесі ПХ, важливі для запобігання дефіциту незамінних жирних кислот. Жири є необхідними для підтримки терморегуляції організму, зберігання температури тіла та забезпечення пацієнта необхідними вітамінами.

ПХ також забезпечує:

• Електроліти, важливі для функціонування кісток, нервів, органів і м’язів. До складу розчину для парентерального харчування входять такі електроліти, як кальцій, калій, фосфор, магній, натрій, хлорид і ацетат.
• Вітаміни для росту та функціонування організму дитини. Розчин для ППХ включає комплекс з вітамінами А, В, С, D, Е та К.
• Мінерали та мікроелементи, важливі для росту та функціонування організму. Серед них цинк, залізо, мідь, хром, марганець і селен.
• Вода, яка забезпечує належну кількість рідини для запобігання зневодненню.

Як здійснюється парентеральне харчування

Пацієнт починає отримувати парентеральне харчування в лікарні. Лікар, фармацевт і клінічний дієтолог разом розробляють харчування з урахуванням кількості калорій та поживних речовин, необхідних пацієнту щодня. Аналізи крові виконують для перевірки реакції організму пацієнта на ПХ. Тому за необхідності суміш для ПХ коригується.

Зазвичай, пацієнту вводять один пакет розчину суміші ПХ на добу. ПХ випускається у вигляді розчинів 2 в 1 (декстроза та амінокислоти) і 3 в 1 (декстроза, амінокислоти та ліпіди). Якщо розчин містить ліпіди, пакет матиме декілька камер. Поживні речовини необхідно змішати, знявши розділову смужку і обережно перемішавши безпосередньо перед вливанням. Розчин вводиться шляхом під’єднання пакету до внутрішньовенного або центрального венозного катетера пацієнта та за допомогою інфузійного насоса. Насос налаштований на подачу розчину за певним графіком.

Безперервне ПХ вводиться пацієнту цілодобово. Такий метод використовується на початку ПХ. Тобто організм пацієнта встигає адаптуватися, а лікарі можуть переконатися, що в організм надходять усі необхідні поживні речовини.

Циклічне ПХ вводиться протягом певного періоду менше 24 годин на добу. Насос налаштований на циклічне введення ПХ протягом певної кількості годин, наприклад, 20, 16 або 12 годин. Коли тривалість циклу зменшується, швидкість подачі збільшується, тому в цілому обсяг ПХ залишається постійним.

Переваги циклічного ПХ

• У пацієнта є можливість відключатися від насоса, щоб зайнятися чимось або просто порухатися.
• Під час циклічного ПХ пацієнт може мати відчуття голоду. Безперервне ПХ запобігає голоду, який може ускладнити перехід до перорального годування.
• Циклічне ПХ може сприяти більш природній гормональній реакції, яка виникає під час їжі.
• Знижується ризик викликаного ПХ холестазу — стану, при якому зменшується або припиняється виділення жовчі.

Більшості пацієнтам призначають циклічне ПХ на ніч, щоб вдень вони мали можливість протягом кількох годин займатися звичайними справами. Залежно від пристрою, інфузійний насос можна носити в рюкзаку, щоб забезпечити більшу свободу рухів під час ПХ.

Проблеми та побічні ефекти парентерального харчування

Щоб забезпечити правильне харчування та запобігти серйозним побічним ефектам, потрібно ретельно відстежувати процес. Багато проблем, які виникають внаслідок ПХ, можна вирішити шляхом коригування формули або графіка ПХ. Також важливо ретельно доглядати за центральним венозним катетером, щоб запобігти інфекції. При під’єднанні та від’єднанні пакету для ПХ не забувайте про миття рук та дезінфекцію.

Серед можливих ускладнень ПХ спостерігається порушення рівнів глюкози, проблеми з печінкою, зміни показників електролітів, дефіцит вітамінів або мінералів і проблеми, пов’язані з катетером, зокрема інфекцію, тромбозабо закупорку. ПХ може також впливати на дію деяких лікарських засобів.

Поширеною проблемою при ПХ є гіперглікемія, або підвищений рівень цукру в крові. Гіперглікемія виникає, коли організм не може використовувати глюкозу належним чином, і її рівень в крові підвищується вище норми. Це може статися, коли ПХ вводиться занадто швидко, тому організм не встигає засвоїти цукор. Серед інших причин може бути інфекція або прийом таких препаратів, як стероїди. До симптомів гіперглікемії відносяться головний біль, відчуття спраги, слабкість або нудота. Щоб запобігти таким проблемам, як гіперглікемія, кількість вуглеводів (декстрози) у ПХ поступово збільшують протягом кількох днів. Гіпоглікеміяабо низький рівень цукру в крові зустрічається рідше, але може виникнути за умови раптового припинення ПХ.

Нагляд під час ПХ може включати наступні обстеження:

• вимірювання рівня глюкози в крові або сечі;
• вимірювання рівня електролітів в крові;
• проби печінки;
• вимірювання рівня тригліцеридів у крові;
• добовий обсяг сечі;
• вимірювання ваги тіла.

Парентеральне харчування в домашніх умовах

Пацієнти можуть отримувати ПХ в домашніх умовах. Перш ніж пацієнта відпустять додому, особи, що доглядають за хворим, навчаться:

• зберігати, використовувати та активувати (обережно перемішувати) розчин для ПХ;
• додавати комплекс вітамінів та/або лікарські препарати до інфузійного пакета;
• підключати та відключати пакет з розчином від насоса;
• користуватись інфузійним насосом;
• доглядати за катетером;
• дотримуватись заходів дезінфекції, щоб запобігти інфекції;
• робити аналізи крові та/або сечі на вміст глюкози;
• усувати потенційні проблеми;
• звертатися за невідкладною медичною допомогою.

Рекомендації для членів сім'ї

• Плануйте доставку та зберігання розчину для ПХ. Служби організації ПХ в домашніх умовах можуть доставити тижневий запас розчину для ПХ (до 7 мішків). Переконайтеся, що в холодильнику достатньо місця для зберігання і він чистий. Забороняється класти понад 3 пакети один на одного.
• Всі пакети з ПХ мають зберігатись в холодильнику в захищеному від світла місці. Температура в холодильнику повинна бути 36°F — 46°F. ПХ є придатним до використання протягом 24 годин за кімнатної температури. При неправильному зберіганні в пакеті можуть розмножуватися бактерії.
• Дістаньте пакет з ПХ з холодильника за 2 години до використання.
• Оберіть місце для підготовки ПХ. Переконайтеся, що ваше робоче місце не забруднене. Використовуйте тверду поверхню, яка легко чиститься.
• Починайте введення ПХ в один і той же час щовечора.
• Ведіть перелік запасів розчинів. Зазначте коли та в якій кількості необхідно замовити пакети.
• Зберігайте препарати в визначеному місці, щоб легко знайти те, що вам потрібно.
• Зберігайте список контактів, включаючи лікаря, фармацевта, дієтолога та компанії з доставки продукції для домашніх внутрішньовенних вливань.
• Плануйте ПХ заздалегідь, якщо вам потрібно кудись поїхати. Вам буде потрібний переносний холодильник для зберігання розчину. Переконайтеся в наявності запасів розчинів на час подорожі і продумайте спосіб заряджання акумулятора насоса.