Лихоманка та ознаки інфекції

Лихоманка і нейтропенія

Інфекція може бути небезпечною для життя дітей, хворих на рак або іншим станом, що викликає нейтропенію. Вона є підставою для надання невідкладної медичної допомоги.

Процедури на кшталтхіміотерапіїможуть впливати на роботуімунної системи. Хіміотерапія знищує клітини, що розвиваються найбільш швидко. Це впливає як на здорові клітини, так й на ракові клітини. 

При зменшенні кількості білих кров’яних тілець, або ж нейтрофілів, що борються з інфекціями, розвивається станнейтропенії . Пацієнти з нейтропенією більш вразливі до інфекції. Вони можуть швидко та сильно захворіти. Необхідно постійно перевіряти пацієнта на ознаки інфекції задля її негайного лікування.

Симптоми інфекції

Ознаки та симптоми інфекції можуть включати:

• Лихоманка – інколи це єдиний симптом. (Дізнайтесь більше про лихоманку та як вимірювати температуру.)
• Кашель чи прискорене дихання
• Пухирі, висип чи виразки на шкірі
• Нежить
• Біль у вухах
• Діарея
• Біль у горлі
• Біль у животі
• Виразки чи біль у прямій кишці
• Біль у голові та заніміла шия
• Запаморочення
• Сплутаність свідомості
• Сонливість

Що робити при виявленні лихоманки чи інших ознак інфекції

В незалежності від того, чи ви вдома, чи у лікарні, негайно сповістіть медичну бригаду про перші прояви інфекції.

• Якщо ви у робочі години знаходитесь поруч із онкологічним центром, в якому проходить лікування ваша дитина, сповістіть медичну бригаду вашої дитини чи заклад первинної медико-санітарної допомоги.
• Якщо ви виявили ознаки інфекції у неробочий час – дійте згідно з процедурою лікарні щодо надання допомоги у неробочий час. Негайно сповістіть заклад первинної медико-санітарної допомоги чи вашого лікаря про лихоманку у дитини.
• Якщо ви далеко від медичного закладу, в якому лікується ваша дитина, сповістіть найближчу лікарню чи зверніться до відділення невідкладної допомоги у найближчій лікарні.
• Обов’язково сповістіть лікаря про те, що ваша дитина онкохвора та де він/вона проходить лікування. Також необхідно сповістити медичний персонал про те, що у дитини євенозний катетерта, що дитина проходить курс хіміотерапії чи використовує інші препарати, які негативно впливають на імунну систему.
• Коли ви звернетесь до вашого персонального лікаря, негайно сповістіть медичну бригаду щодо стану здоров’я дитини.

Що таке лихоманка?

Лихоманка — це підвищена температура тіла. Нормальна температура тіла в кожної людини різна та може змінюватись в залежності від таких факторів, як час доби чи рівень фізичної активності. Методи вимірювання температури можуть також вплинути на результат. 

У дітей віком від 3 місяців лихоманка має наступні симптоми:

• температура, виміряна орально (у ротовій порожнині), становить 38,3°C (100.9°F) чи вище
• температура, виміряна орально, становить 38,0°C (100.4°F) і тримається більше однієї години
• температура, виміряна у паховій западині, становить 37,7°C (99.9°F)
• температура, виміряна у паховій западині, становить 37,4°C (99.4°F) і тримається більше однієї години

Для дітей віком до 3 місяців лихоманкою вважається температура під пахвами 37,4°C (99.4°F) чи вище.

Причина лихоманки

Найбільш поширеною причиною лихоманки є інфекція, спричинена бактерією чи вірусом. До інших причин лихоманки також включають тепловий вплив, рак, автоімунні захворювання, деякі види препаратів та імунізацію.

Симптоми лихоманки

Ознаки та симптоми лихоманки включають:

• Шкіра, гаряча на дотик
• Зачервонілі (червоні чи рожеві) щоки
• Озноб
• Біль у голові та по всьому тілу
• Слабкість чи погане самопочуття  

Як запобігти інфекції

Пацієнтам та їх доглядачам рекомендується дотримання рекомендацій щодо запобігання інфекції .

• Пацієнти та усі оточуючі повинні регулярно мити руки з милом.
• Слідкувати за особистою гігієною.
• Носити медичну маску у людних місцях. Пацієнти з нейтропенією повинні завжди носити медичну маску. 
•  Доглядайте за ротовою порожниною згідно з рекомендаціями медичної бригади. Це допоможе запобігти появі виразок, які можуть спричинити появу більш серйозної інфекції.
• Підтримуйте особистий простір пацієнта чистим.
• Уникайте контакту із хворими.
• Не вимірюйте температуру пацієнта ректально.