Встановлення внутрішньовенного катетера

Що представляє собою внутрішньовенний катетер?

Скорочення в/в означає внутрішньовенний (всередину вени).

Пристрій для внутрішньовенних інфузій – це невелика трубка, яка називається катетером. Він вводиться у вену. Внутрішньовенний катетер приблизно такого ж розміру, як маленька соломинка або паличка для кави.

Дітям, хворим на рак, зазвичай встановлюють катетер з кількох причин. Його використовують для доставки рідин, препаратів та/або поживних речовин в організм через вену. Також цей катетер можна використовувати для забору зразків крові, необхідних для проведення лабораторних досліджень.

Коли у пацієнта встановлено внутрішньовенний катетер, це означає, що йому чи їй не потрібно вводити голку в вену щоразу, коли потрібно поставити крапельницю або взяти зразки крові. Катетер може залишатися встановленим до 3-4 днів.

Пацієнтам, яким потрібна хіміотерапія або інші процедури, для яких потрібен доступ до вен протягом тривалого періоду часу, часто встановлюють пристрої центрального венозного доступу. Вони розраховані на те, щоб залишатися в організмі більше кількох днів. Однак навіть пацієнтам з цими пристроями може знадобитися катетер для отримання певних рідин. Наприклад, катетер може використовуватися для доставки контрастних речовин для подальших діагностичних досліджень, таких як рентген, комп’ютерна томографія (КТ) або магнітно-резонансна томографія (МРТ).

Підготовка до встановлення в/в катетера

Перед процедурою пацієнтам іноді потрібно переодягнутися в лікарняну сорочку.

Катетер встановлюють за допомогою маленької голки. Одразу після встановлення внутрішньовенного катетера голку виймають.

Оскільки встановлення внутрішньовенного катетера передбачає використання голки, пацієнт відчуватиме певний біль. Деякі діти бояться голок.

Іноді медичний працівник, який встановлює крапельницю, може застосувати лідокаїн, щоб знеболити ділянку, куди буде вводитися катетер. При цьому пацієнт все одно буде відчувати тиск голки, що входить під шкіру. Але за допомогою використання препарату людина не відчуватиме болю.

Встановлення внутрішньовенного катетера

• Після того, як пацієнт буде готовий до процедури, спочатку медичний працівник повинен знайти вену, придатну для встановлення внутрішньовенного катетера.
• Зазвичай катетер встановлюють у вену на тильній стороні кисті або внутрішній стороні руки між зап’ястям і ліктем.
• Лікар може зав’язати джгут (широку гумову стрічку) навколо руки, щоб збільшити тиск. Джгут полегшує процес знаходження найбільш придатної вени. Іноді медичні працівники використовують грілку, щоб полегшити пошук вен.
• Лікар буде злегка натискати на різні місця, щоб знайти найбільш придатну вену для встановлення катетера.
• Зазвичай цей процес не займає багато часу. Однак діти, хворі на рак, які не могли їсти через процедури або побічні ефекти лікування, можуть бути зневоднені. У цьому випадку їх вени можуть стати плоскими. Плоскі вени не підходять для встановлення внутрішньовенного катетера.
• Медсестрі може знадобитися 2-10 хвилин, щоб знайти придатну вену. Він/вона може оглянути обидві руки.
• У деяких дитячих медичних центрах лікарі можуть використовувати обладнання для візуалізації, наприклад проводити ультразвукове дослідження, щоб знайти вену, придатну для встановлення внутрішньовенного катетера.
• Лікар продезінфікує ділянку (зазвичай хлоргексидином або спиртом) і залишить її висохнути.
• Один медичний працівник буде тримати руку. Інший медичний працівник буде допомагати у разі потреби. Дуже важливо, щоб рука пацієнта залишалася нерухомою.
• Лікар вставить голку, під'єднану до внутрішньовенного катетера. Іноді може знадобитися кілька спроб, щоб ввести голку у вену.
• Одразу після встановлення катетера у вену, лікар вийме голку.
• Катетер фіксують на місці пластиром. Зверху для захисту можуть розмістити пов’язку та/або пластикову кришку.
• Потім буде приєднаний конектор.
• Встановлений внутрішньовенний катетер під'єднується до довгої трубки, яка входить до пакета крапельниці або трубки з рідкими препаратами або рідиною. Для регулювання потоку рідини можна використовувати насос. Пацієнти можуть відчувати холод, коли рідина потрапляє в організм.

Після цього пацієнт буде готовий до проведення процедур, які потребують встановлення катетера. Катетер залишатиметься у вені, поки не буде витягнуто трубку.