Периферична нейропатія після хіміотерапії

Периферична нейропатія, спричинена хіміопрепаратами, це тип пошкодження нервів, який іноді виникає як побічний ефект хіміотерапії. Серед симптомів – біль, оніміння або поколювання в руках або ногах. М’язи стоп або рук можуть ослабнути зі збільшенням пошкодження нервів. Діти можуть ходити інакше, тому що не можуть підняти передню частину стопи. Такий стан називається парезом стопи. Периферична нейропатія зазвичай покращується після закінчення курсу хіміотерапії, оскільки нерви здатні загоюватися. Однак симптоми можуть не повністю зникнути, а нові симптоми іноді можуть розвинутися як віддалені наслідки терапії.

Існують способи лікування периферичної нейропатії. Лікар може призначити знеболюючі ліки. Фізіотерапія та трудотерапія також можуть допомогти пацієнтам усунути фізичні обмеження через біль, втрату чутливості та м’язову слабкість.

Симптоми периферичної нейропатії

Специфічні симптоми периферичної нейропатії залежать від типу та тяжкості ураження нерва. Можливі симптоми:

порушення чутливості;

• оніміння (втрата чутливості), поколювання або печіння, як правило, в руках або ногах;
• біль у роті або щелепі;
• чутливість до дотиків або температури;
• різкий, раптовий, стріляючий біль;

рухові порушення;

• втрата рівноваги чи координації;
• зміна ходи або манери ходьби, що може спричинити спотикання або падіння;
• погані рефлекси;
• м’язова слабкість і втрата м’язів (що робить ноги тоншими), особливо в руках і ногах;
• судоми м'язів;
• проблеми з дрібною моторикою, наприклад, з письмом, зав'язуванням шнурків або застібанням ґудзиків на одязі;

вегетативні симптоми;

• закреп або проблеми з сечовипусканням;
• зменшення потовиділення;
• зміна артеріального тиску;

проблеми, як правило, починаються в кінцівках нервів, найдальших від спинного мозку. Саме тому найбільше страждають руки та ноги. Подібним чином, слабкість, як правило, виникає в ногах раніше, ніж в руках.

Причини периферичної нейропатії

Периферичні нерви передають сигнали від головного мозку до різних частин тіла. Ці сигнали можуть мати різні функції, включаючи рухові (рух), сенсорні (біль, дотик) або вегетативні (кров'яний тиск, температура).

Хіміотерапевтичні препарати можуть пошкодити ці нерви. Препарати, що становлять найбільший ризик розвитку дитячого раку:

• Вінкристин
• Вінбластин
• Цисплатин
• Карбоплатин
• Бортезоміб
• Талідомід

Більш високі дози та комбінації лікарських препаратів можуть збільшити ймовірність нейропатії. Діти молодшого віку можуть бути особливо вразливими, оскільки їхня нервова система все ще розвивається. Радіотерапія і такі захворювання, як діабет, також можуть спричинити пошкодження нервів і підвищити ризик периферичної нейропатії під час курсу хіміотерапії.

Оцінка периферичної нейропатії

Загалом оцінка периферичної нейропатії враховує:

• тип симптомів (сенсорні, моторні, вегетативні або комбіновані);
• тяжкість симптомів (біль, вплив симптомів на повсякденне життя);
• зміну симптомів з часом (незалежно від того, чи симптоми погіршуються чи залишаються стабільними).

Пацієнти із симптомами периферичної нейропатії можуть бути направлені до невролога для додаткового обстеження. Неврологічний огляд передбачає оцінку рефлексів, чутливості та нервових сигналів (провідності). На основі цієї інформації лікарі можуть використовувати рейтингову шкалу для визначення ступеня або міри тяжкості ушкодження нерва.

Фізіотерапевт також може провести обстеження, щоб оцінити:

• силу м'язів;
• діапазон руху суглобів;
• положення або вирівнювання стоп і гомілковостопних суглобів в положенні сидячи і стоячи;
• баланс;
• ходьбу без взуття, щоб побачити ходу і положення стопи;
• здатність відчувати дотики та вібрацію;
• рефлекси.

Інформація від пацієнта, сім'ї та лікарів допомагає прийняти рішення щодо подальших кроків.

Профілактика та лікування периферичної нейропатії, спричиненої хіміотерапією

Лікарі планують курс хіміотерапії та підтримувальний догляд таким чином, щоб максимально зменшити ризик пошкодження нервів і водночас ефективно лікувати рак. Дослідники вивчають препарати та втручання, які можуть бути використані для захисту нервів від токсичного впливу хіміотерапії. За можливості лікарі намагаються обмежити дозу ліків, планують перерви між курсами хіміотерапії або уникають комбінацій терапії, які підвищують ризик розвитку нейропатії.

Сучасне лікування периферичної нейропатії зосереджено на зменшенні симптомів. Такі заходи передбачають

• Знеболення — для лікування нервового болю можна спробувати різні типи ліків, включаючи антидепресанти, протисудомні засоби, такі як габапентин, і анальгетики, такі як опіоїдні знеболюючі або лідокаїн.
• Реабілітаційна підтримка — для лікування пацієнтів рекомендується фізична терапія та трудотерапія. Специфічні методи лікування:
  • вправи на покращення фізичної сили, амплітуди рухів та рівноваги;
  • допоміжні пристрої для допомоги при ходьбі, включаючи ходунки, милиці або тростини;
  • ортопедичні вироби , наприклад, супінатори, для підтримки суглобів і поліпшення функцій;
  • допоміжні пристрої, які допомагають у повсякденному житті, наприклад, інструменти, які допомагають писати, застібати ґудзики або чистити зуби;
  • легка електростимуляція для стимуляції ослаблених м'язів (потребує схвалення лікаря, оскільки підходить не всім пацієнтам під час лікування раку);
  • домашні вправи та сімейна освіта;
• додаткова терапія — пацієнтам можуть допомогти психотерапевтичні методи лікування, такі як масаж, акупунктура, біологічний зворотний зв'язок та методи релаксації. Члени сім'ї повинні обговорювати нові методи лікування з медичною бригадою, щоб переконатися в їх безпеці.
• Коригування хіміотерапії – у разі тяжкої периферичної нейропатії лікар може змінювати план хіміотерапії, щоб зменшити вплив препарату. Такі рішення не повинні впливати на здоров'я пацієнта.

Довгострокові наслідки периферичної нейропатії, спричиненої хіміотерапією

Слабкість м’язів, зміна ходи та недостатнє вирівнювання суглобів можуть призвести до довгострокових проблем зі здоров’ям у дітей, які пережили рак. Коли суглоби та м'язи працюють неналежним чином, з часом можливо пошкодження колін, стегон та хребта. Це викликає біль і втрату функцій, а також може підвищити ризик падінь. Біль та обмежена рухливість можуть впливати на роботу та сімейне життя. Периферична нейропатія часто призводить до низького рівня фізичної активності, що сприяє виникненню інших проблем зі здоров'ям.

Лікування периферичної нейропатії та регулярний моніторинг симптомів у дітей, що пережили рак, є важливими для здоров'я та якості життя протягом усього життя.

Рекомендації для членів сім'ї

• Носіть взуття, яке підтримує стопу, але не є занадто тісним. Обирайте взуття з гумовою підошвою та уникайте того, що полегшує ковзання чи падіння.
• Використовуйте рекомендовані ортопедичні засоби за призначенням лікаря. Шини та інші штучні пристрої можуть покращити функції та мобільність, допомагаючи дітям підтримувати активність та незалежність, а також запобігати падінням. Діти можуть спочатку чинити опір, але згодом вони зможуть нормально рухатися і грати. Регулярно перевіряйте відповідність розміру взуття, щоб захистити дитину від виразок або пухирів.
• Захищайте руки і ноги дитини від травм. Втрата чутливості може призвести до порізів або опіків у повсякденному житті. Важливо регулярно перевіряти наявність пухирів, подряпин і порізів. Не дозволяйте дитині ходити босоніж.
• Перед миттям рук або купанням перевіряйте температуру води. Втрата чутливості може збільшити ризик опіків, якщо вода занадто гаряча.
• Звертайте увагу на будь-які проблеми в спеку. Деякі пацієнти спостерігають збільшення симптомів у спеку або зменшення потіння.
• Будьте уважні в слабо освітлених місцях і на нерівних поверхнях (наприклад, трава, гравій тощо), щоб уникнути спотикань і падінь.