Перейти до основного вмісту

Вторинне онкозахворювання

Хоча це трапляється рідко, але часом лікування, яке рятує життя дитини, пізніше може призвести до розвитку вторинного раку.

Кожна людина має певний ризик розвитку раку протягом життя. Ряд досліджень показує, що в міру дорослішання колишніх пацієнтів ризик розвитку вторинного раку у них вищий, ніж у інших людей. Цей ризик збільшують деякі види лікування дитячого раку чи онкозахворювання в сімейному анамнезі.

Методи лікування, що підвищують ризик вторинного раку

Деякі препарати хіміотерапії

У частини пацієнтів, які перенесли хіміотерапію, може розвинутись гострий мієлоїдний лейкоз (ГМЛ). ГМЛ найчастіше з'являється протягом перших 10 років після завершення лікування. Ризик розвитку вторинного лейкозу підвищується у людей, які проходили лікування з використанням:

Радіотерапія

Радіотерапія, особливо в молодому віці та у високих дозах, збільшує ризик розвитку раку м'яких тканин або раку кісток у пізнішому віці. Найчастіше він виникає у шкірі, грудях, центральній нервовій системі, щитовидній залозі та кістках.

Ці види вторинного раку найчастіше виникають через 10 років після лікування первинного раку.

Інші фактори ризику

  • Онкозахворювання у сімейному анамнезі.
  • Спадкові зміни в генах, що призводять до раку. Такі випадки відносно рідкісні. Дослідження проведене фахівцями дослідницького центру святого Юди та Вашингтонського університету в рамках проєкту геному дитячого раку встановило, що дитячий рак обумовлений спадковістю лише у 8,5% випадків. Лікарі можуть підозрювати синдром спадкового раку, якщо у сімейному анамнезі рак часто зустрічається у дітей та молодих людей. Інша ознака — рак, що розвивається по обидва боки в парних органах — нирках, очах чи легенях.
  • Збільшення віку Шанси на розвиток раку з віком зростають.

Що можуть зробити люди, які перехворіли на онкологію


Остання редакція: червень 2018 року