У медичну картку записується інформація про стан здоров’я пацієнта. Зазвичай вона містить інформацію про анамнез пацієнта, призначені лікарські препарати, алергії та стани, статус імунізації та результати обстежень, наприклад, рентгенівські знімки, лабораторні аналізи або інші діагностичні дослідження. Медичні карти також містять загальну інформацію, таку як дата народження, стать та етнічна приналежність пацієнта, а також інформацію, передану або отриману від сімейного лікаря, стоматолога або іншого спеціаліста під час обстеження.
Незважаючи на те, що багато лікарів, як і раніше, ведуть паперові записи, постачальники послуг все частіше використовують електронні медичні картки для централізованого збереження цієї інформації, яку можна передавати іншим постачальникам послуг.
У США закон, що обмежує право на перегляд медичної картки, відомий як Закон про мобільність та підзвітність медичного страхування від 1996 року, або HIPAA. Зокрема, щойно пацієнту виповнюється 18 років, він має надати письмовий дозвіл на доступ до своєї медичної картки будь-якій іншій особі — навіть батькам.
Медична інформація може бути використана та передана наступним особам або групам:
Так. Хоча батьки та опікуни зазвичай мають надсилати запит на отримання копії медичної картки від імені дитини, пацієнти в США мають право переглядати свої медичні картки та отримувати їх копії.
Медичні картки можуть бути незрозумілими для тих, хто не знає, як їх читати. Якщо ви самостійно вивчаєте свою картку, запишіть дані, які ви хочете уточнити у свого лікаря пізніше, а також запитання, які ви зможете обговорити з лікарем під час наступного візиту.
Портали пацієнтів стають все більш поширеним способом надання медичними установами доступу пацієнтам до їхньої медичної картки. Портал пацієнта — це захищений веб-сайт, який надає пацієнтам, що мають доступ до Інтернету або смартфона, цілодобовий доступ до особистої медичної інформації, використовуючи надійне ім’я користувача та пароль. Портали пацієнтів дозволяють пацієнтам переглядати всю інформацію — від останніх візитів до лікаря та прийому лікарських препаратів, до відомостей про імунізації, алергії, виписки та результати аналізів. Багато порталів дозволяють пацієнтам записуватись на прийом до лікаря, надсилати електронні повідомлення своїм лікарям та надсилати запит на отримання рецепту для поповнення запасу ліків.
Якщо вам необхідно отримати друковану копію своєї медичної картки, в першу чергу зверніться до лікаря, який має необхідну вам інформацію — наприклад, до сімейного лікаря або спеціаліста. У багатьох медичних установах пацієнта, батьків або опікунів попросять заповнити форму авторизації, вказавши дати проходження лікування або обслуговування, запитувану інформацію (наприклад, рентгенівські знімки, результати аналізів) і зазначити, чи потрібна вам копія картки або просто дозвіл на її перегляд. Медичні установи повинні надати копію медичної картки протягом 30 днів, хоча у більшості випадків їх надають протягом 5-10 робочих днів, а у разі термінової потреби — швидше. З пацієнтів може стягуватися плата за виготовлення чи відправку копій.
Незважаючи на те, що медичні установи можуть відмовити у запиті надати картку, цього майже ніколи не відбувається. У цих поодиноких випадках лікар зазвичай переймається конфіденційністю або благополуччям пацієнта. Але якщо медичні установи відмовляють у доступі до картки, вони зобов’язані повідомити причини протягом 30 днів у письмовому вигляді, після чого пацієнт має право вимагати повторного розгляду рішення.
Більш детальну інформацію про процес подання апеляцій та права пацієнта можна знайти на сайті Міністерства охорони здоров’я і соціальних служб США.
У разі виявлення помилки або відсутньої інформації у медичній картці, пацієнт має право попросити внести відповідні зміни. Ваш лікар пояснить процес внесення змін до вашої медичної картки і що вам потрібно зробити, щоб надіслати такий запит. За законом, медичні установи мають внести зміни або відхилити запит протягом 60 днів.
Так, батьки мають доступ до медичної картки своєї дитини до її повноліття. Що стосується документів про стан психічного здоров’я, наприклад, записів, зроблених терапевтом під час консультацій, батьки не можуть переглядати медичну картку дитину, якщо її вік становить 15 чи 16 років, залежно від штату.
Проте є кілька винятків. По-перше, у багатьох штатах медичні працівники самі вирішують, чи повідомляти батькам інформацію про статевий акт чи вживання наркотиків. По-друге, батьки не можуть переглядати медичну картку підлітка, якщо вони дали згоду на конфіденційну зустріч дитини з лікарем. І по-третє, медичні працівники також можуть вирішити, що надання інформації батькам не відповідає інтересам підлітка, навіть якщо вік дитини менше 18 років.
За законом після досягнення пацієнтами 18 років батьки не можуть переглядати їхні медичні картки без письмової згоди. Якщо пацієнт бажає, щоб батьки мали доступ до його медичної картки після його повноліття, йому необхідно підписати документ, що дозволяє їм це робити, як і у випадку з будь-якою іншою людиною.
Особиста медична карта (PMR) — це просто сукупна інформація про ваш стан здоров’я. Ведення PMR для онкохворої дитини є чудовою ідеєю, оскільки така картка дозволяє сім’ї мати при собі повну історію захворювання дитини під час відвідування спеціалістів, нових лікарів чи відділення невідкладної допомоги. Хоча існують додатки, які дозволяють пацієнтам тримати там найважливішу інформацію, краще за все мати при собі паперову копію з цією інформацією на випадок надзвичайної ситуації.
PMR онкохворої дитини повинна включати наступне:
—
Остання редакція: червень 2018 р.