Меню
Закрити
Back
Ласкаво просимо
Together – це новий ресурс для всіх, кого торкнувся педіатричний рак: для пацієнтів та їхніх батьків, членів родини й друзів.
Дізнайтеся більшеАвтор: Райан Н. Джеймс, кандидат наук. Читайте цю статтю арабською, бірманською, китайською, французькою, хінді, польською, португальською, російською, іспанською, українською або урду.
Навчіться розпізнавати ознаки та симптоми травми у дітей, щоб допомогти їм впоратися з нею та отримати необхідну допомогу.
Війна та інші тривожні події у світі можуть викликати занепокоєння, особливо якщо ви переймаєтеся питаннями безпеки у вашій місцевій громаді або за кордоном. Ці почуття є нормальними та виправданими і можуть викликати цілий спектр емоцій. Ви або ваша дитина можете відчувати обурення, страх і смуток.
Люди по-різному реагують на тривожні події. Декого ці події можуть торкнутися особисто, оскільки вони намагаються втекти від конфлікту або полегшити страждання інших. Сім’ї, які живуть за кордоном, можуть хвилюватись через вербальну агресію, злочини на ґрунті ненависті чи інші загрози. Деякі сім’ї можуть пережити втрату або інші події, які можуть нанести травму до, під час або після виїзду з місць, де триває війна або відбуваються конфлікти.
Навіть якщо війна далеко, може бути складно справлятися з висвітленням подій у ЗМІ чи повідомленнями в соціальних мережах. Новини можуть засмучувати і посилювати страх або тривогу людини. Цей страх може вплинути на те, як дитина сприймає ці події та відновлюється після них.
Батьки та особи, що здійснюють догляд за дитиною, можуть надати їй підтримку, вивчивши попереджувальні ознаки та симптоми травми. Ці симптоми можуть бути різними і впливати на дітей будь-якого віку, навіть немовлят. Реакція дітей на травматичні події може включати наступне:
У дітей можуть проявлятися ці симптоми, коли щось нагадує їм про травматичну подію. Ці симптоми можуть заважати повсякденному життю дитини або її здатності взаємодіяти з іншими людьми. Людина з травматичною стресовою реакцією може не мати всіх цих симптомів. Крім того, не всі, хто має один або кілька з цих симптомів, страждають від травматичного стресу.
Якщо вас турбує психічне здоров’я вашої дитини або підлітка після травматичної події, зверніться до лікаря, психіатра, терапевта, консультанта, соціального працівника або іншого спеціаліста. Ви можете знайти психіатра, який має досвід лікування розладів, пов’язаних із травмою. Він може надати вашій родині безпечне місце для відновлення та запропонувати іншу допомогу щодо психічного здоров’я.
Для лікування проблем, пов’язаних із травмою, існує кілька видів терапії. Сюди входить:
У деяких випадках при лікуванні розладів, пов’язаних із травмою, можуть застосовуватись і лікарські препарати.
Ви можете скеровувати розмову з дитиною, щоб краще зрозуміти, як вона почувається, і допомогти їй впоратися з цими почуттями. З’ясувавши, що ваша дитина розуміє про події у світі або війну, ви можете допомогти їй поділитися своїми переживаннями та відчути підтримку.
Перш ніж говорити з дитиною, проаналізуйте власні емоції, пов’язані з тривожними подіями. Війна і конфлікт можуть викликати спогади про травми або втрати. Це може викликати складні емоції, такі як смуток, страх і безпорадність. Коли ви спочатку зрозумієте власні емоції, ви зможете пропрацювати їх і більш ефективно надавати допомогу іншим.
Ось кілька порад, які допоможуть вам поговорити з дитиною:
Особи, що здійснюють догляд, та сім’ї можуть допомогти дітям впоратися з труднощами та відчувати себе в безпеці, дотримуючись встановленого розпорядку дня.
Бажано обмежити кількість повідомлень у ЗМІ, які бачить ваша дитина, або обговорень, які вона чує про війну та тривожні події, особливо для дітей молодшого віку.
Підліткам може бути корисно дивитися випуски новин разом з особами, які за ними доглядають, і обговорювати їх. Вони можуть ставити запитання навіть після закінчення перегляду новин.
Членам сім’ї може бути корисно знайти більше інформації про події. Сім’ї також можуть почуватися спокійніше, шукаючи шляхи підтримки інших людей, які перебувають у кризовій ситуації. Наприклад, сім’ї можуть почитати більше про історію регіону, де відбуваються події, або зробити пожертву на благодійність.
Особи, що здійснюють догляд, та сім’ї можуть допомогти дітям впоратися з труднощами та відчувати себе в безпеці, дотримуючись встановленого розпорядку дня.
Попри те, що ви, імовірно, захочете залишатися в курсі останніх новин, зробіть перерву і поспілкуйтеся з іншими людьми або займіться цікавими заняттями. Заняття можуть відрізнятися залежно від віку та інтересів дитини, але можуть включати прогулянки, ігри або спільне читання книг.
Ваша дитина почуватиметься краще, якщо отримуватиме підтримку від сім’ї, друзів, школи та громади. Зосередьтеся на сильних сторонах вашої дитини, хваліть її вміння вирішувати проблеми та розвивайте гнучкий підхід до подолання труднощів. Тривожні події у світі можуть торкнутися будь-кого, тому важливо бути терплячими і піклуватися як про свою дитину, так і про себе.
Викладач кафедри психології та біоповедінкових наук
у центрі St. Jude Children’s Research Hospital
Райан Н. Джеймс, кандидат наук, викладач кафедри психології та біоповедінкових наук у науково-клінічному центрі St. Jude Children’s Research Hospital. До сфери її клінічних інтересів входить лікування болю у дітей, надання допомоги при травмах, а також допомога підліткам та молоді. Закінчила Університет Алабами, отримала ступінь магістра та докторську ступінь в Університеті штату Луїзіана. Закінчила клінічну ординатуру в дитячому центрі Вошберн у Міннеаполісі, штат Міннесота, та аспірантуру в дитячій лікарні Health Shands Children’s Hospital при Університеті Флориди в Гейнсвіллі, штат Флорида.