Пошкодження нервів після хіміотерапії (периферична нейропатія)

Що таке периферична нейропатія?

Периферична нейропатія — це вид пошкодження нервів на руках і ногах. Цей стан може бути побічним ефектом деяких хіміотерапевтичних препаратів.

Серед симптомів — біль, оніміння або поколювання в руках або ногах. При прогресуванні пошкодження нервів у стопах м’язи можуть слабшати та спричинити парез стопи. Це може призвести до неможливості піднімати передню частину стопи, через що під час ходьби нога може волочитися.

Периферична нейропатія не піддається лікуванню. Однак ваша команда з лікування може допомогти контролювати симптоми й запобігти їх погіршенню.

Пошкодження нервів, викликане хіміотерапією, зазвичай минає після завершення лікування, проте певна м’язова слабкість може зберігатися тривалий час.

Симптоми периферичної нейропатії

Периферичні нерви передають сигнали від мозку до решти організму.

Ці сигнали виконують різні функції:

• Моторні (контроль рухів)
• Сенсорні (біль, дотик)
• Вегетативні (температура тіла, артеріальний тиск)

Моторні симптоми

• Втрата рівноваги чи координації
• Зміни у ходьбі, які можуть призвести до спотикання або падіння
• Труднощі з підніманням передньої частини стопи. Це називається «звисання стопи».
• Слабкість м’язів та втрата їх об’єму
• М’язові судоми та підвищений тонус м’язів
• Проблеми з дрібною моторикою, наприклад, з письмом, зав'язуванням шнурків або застібанням ґудзиків на одязі

Сенсорні симптоми

• Оніміння, поколювання, відчуття мурашок
• Біль у роті або щелепі
• Нездатність відчувати тепло або холод
• Нездатність відчувати біль, наприклад при виразці або порізі
• Різкий, раптовий, стріляючий біль
• Закреп або проблеми із сечовипусканням
• Сухість у роті

Вегетативні симптоми

• Закреп або проблеми із сечовипусканням
• Зменшення потовиділення
• Запаморочення при вставанні або різкому рухові. Це може викликати непритомність.
• Сухість у роті
• Зміни в забарвленні шкіри
• Порушення контролю температури тіла

Порушення зазвичай виникають у нервах, які знаходяться найдалі від спинного мозку. Саме тому найбільше страждають руки та стопи. Слабкість найчастіше спершу проявляється у ногах, а потім у руках.

Причини периферичної нейропатії

Хіміотерапія може негативно впливати на нерви. До препаратів, які найчастіше спричиняють пошкодження нервів, належать:

• Вінкристин
• Вінбластин
• Цисплатин
• Карбоплатин
• Бортезоміб
• Талідомід

Використання високих доз і комбінацій лікарських засобів підвищує ймовірність розвитку пошкодження нервів. Діти молодшого віку можуть бути більш вразливими, оскільки їхня нервова система все ще розвивається. Променева терапія  може пошкоджувати нерви в області, що піддається опроміненню. Трапляється це доволі рідко.

Такі медичні стани як діабет можуть пошкоджувати нерви та підвищувати ризик розвитку периферичної нейропатії. 

Діагностика периферичної нейропатії

Для встановлення діагнозу периферичної невропатії, медична команда вашої дитини оцінює:

• Тип симптомів
• Тяжкість симптомів, наприклад біль. Медична команда оцінює, наскільки симптоми впливають на повсякденне життя.
• Зміна симптомів з часом

Вашій дитині може бути проведене неврологічне обстеження та інші тести. Неврологічне обстеження передбачає оцінку рефлексів, чутливості та нервових сигналів. Медичні працівники можуть оцінювати пошкодження нервів за допомогою шкали, визначаючи ступінь і тяжкість ураження нервів.

Ваша дитина також може відвідати фізіотерапевта для допомоги у діагностиці та плануванні лікування. Фізіотерапевт може оцінити:

• Силу м'язів
• Амплітуду рухів
• Положення або вирівнювання стоп і щиколоток
• Рівновагу
• Ходьбу без взуття для перевірки положення стопи
• Здатність відчувати дотики та вібрацію
• Рефлекси

Медична команда вашої дитини може також провести аналізи крові, дослідження спинномозкової рідини та візуалізаційні обстеження, такі як МРТ або КТ.

Лікування периферичної нейропатії

Периферична нейропатія не піддається лікуванню. Але її можна ефективно контролювати. Медична команда вашої дитини може допомогти вам не допустити погіршенню симптомів.

Якщо у вашої дитини периферична невропатія, спричинена лікарськими засобами, медична команда може змінити план лікування для зниження ризику пошкодження нервів. Якщо можливо, медичні працівники намагаються:

• Обмежити дозу лікарських препаратів
• Спланувати перерви для відпочинку
• Уникати поєднання ліків, які підвищують ризик невропатії

Іноді симптоми покращуються після завершення лікування. Однак симптоми не завжди зникають повністю. І нові симптоми можуть виникати пізніше. Існують віддалені наслідки лікування

Для зменшення болю лікар може призначити ліки. Фізіотерапія та ерготерапія можуть допомогти при таких проблемах як біль, втрата чутливості та підвищений тонус м’язів та (або) слабкість м’язів.

Методи лікування

Стратегії лікування можуть включати:

• Знеболення: Медична команда вашої дитини може призначати різні препарати для полегшення болю в нервах. Можливе застосування антидепресантів, протисудомних препаратів  (наприклад, габапентину) та (або) знеболювальних,  таких як опіоїди та лідокаїн.
• Реабілітаційна підтримка: Сюди входять фізіотерапія та ерготерапія. Можливі методи лікування включають:
  • Вправи на покращення фізичної сили, амплітуди рухів та рівноваги
  • Допоміжні пристрої для ходьби, такі як ходунки, милиці або тростини
  • Ортопедичні вироби, такі як супінатори чи гомілковостопні ортези, що допомагають вирівнювати суглоби та покращувати рухливість
  • Допоміжні засоби, які допомагають у повсякденній діяльності. До таких засобів належать пристрої, які полегшують письмо, застібання одягу та чищення зубів.
  • Фізичні вправи вдома та сімейна освіта 
• Інтегративна медицина: Деяким пацієнтам можуть допомогти практики, що поєднують роботу тіла й розуму, зокрема масаж, акупунктура, біофідбек, йога та інші техніки розслаблення.  Перш ніж пробувати будь-яку нову терапію, обговоріть це з медичною командою, щоб упевнитися, що вона безпечна.
• Лікування запаморочення:  У деяких людей із периферичною нейропатією може виникати запаморочення під час вставання. Зазвичай це пов’язано з короткочасним зниженням артеріального тиску. Лікування може включати поступове приймання вертикального положення, збільшення споживання рідини та прийом лікарських засобів. Якщо пацієнт знепритомнів, слід покласти його горизонтально та підняти йому ноги. Зазвичай після цього свідомість відновлюється досить швидко.

Прогноз при периферичній нейропатії

У більшості людей із периферичною нейропатією симптоми минають, а сила м’язів поступово відновлюється. Виражена м’язова слабкість, що призводить до інвалідності, спостерігається нечасто.

Слабкість м’язів, зміна ходи та недостатнє вирівнювання суглобів можуть призвести до довгострокових проблем зі здоров’ям. З часом можуть ушкоджуватися коліна, кульшові суглоби та хребет. Це призводить до болю та втрати функцій. І підвищує ризик падінь.

Периферична нейропатія часто призводить до низької фізичної активності. Це може спричиняти або посилювати інші проблеми зі здоров’ям.

Контроль периферичної нейропатії покращить якість життя вашої дитини. Дотримуйтесь інструкцій вашої медичної команди. Приходьте на прийом до лікаря для контрольних оглядів.

Поради для пацієнтів і їх сімей

• Носіть взуття, яке добре підтримує стопу, але не стискає її занадто сильно: Віддавайте перевагу гумовим підошвам. Не використовуйте взуття, в якому легко посковзнутися чи впасти. Уникайте ходьби босоніж, якщо є парез стопи.
• Користуйтеся пристроями, такими як шини або ортопедичні засоби відповідно до рекомендацій медичної команди: Такі пристрої сприяють участі дитини у різних активностях і підтримують її самостійність. Ці пристрої також допомагають під час ходьби та запобігають падінням. Діти спочатку можуть неохоче користуватися цими пристроями. Проте з часом дитина зможе рухатися й гратися майже як зазвичай. Регулярно перевіряйте відповідність посадки, щоб не виникли натертості або водяні пухирі.
• Захищайте руки та ноги від травм: Втрата чутливості може підвищувати ризик порізів або опіків. Регулярно оглядайте шкіру на предмет пухирів, подряпин і порізів. Не ходіть босоніж.
• Перевіряйте температуру води перед миттям рук або купанням: Втрата чутливості може підвищити ризик опіків, якщо вода занадто гаряча.
• Слідкуйте за можливими проблемами у спекотну погоду: Деякі пацієнти можуть відчувати посилення симптомів у спеку або мати знижене потовиділення.
• Будьте обережні в темних місцях і на нерівних поверхнях, щоб зменшити ризик спіткання та падіння: Це стосується сходів, порогів, килимків та шнурів на підлозі.

Супутні матеріали