Больові напади та серповидноклітинна хвороба

Що таке напад болю?

Напад болю при серповидноклітинній анемії виникає, коли тканини організму не отримують достатньо кисню. Це також називають больовим кризом або гострим васооклюзивним болем.

Гострі напади болю є найпоширенішим ускладненням серповидноклітинної анемії. Напади болю відрізняються від інших типів болю. Вони виникають раптово і можуть тривати кілька годин, кілька днів або навіть тижнів.

Симптоми нападу болю

Під час нападу біль може бути пульсуючим, колючим, тупим або гострим і варіюватися від легкого до дуже сильного.

Біль може виникати в різних частинах тіла. Типові місця болю:

• Спина
• Груди
• Живіт
• Руки та кисті
• Ноги та ступні

Біль також може переміщуватися з однієї частини тіла в іншу. 

Окрім гострих нападів болю або больових кризів, у вашої дитини може виникати біль, який не пов’язаний із серповидноклітинною анемією. У вашої дитини можуть бути головні болі, розтягнення та інші болі й недуги.

Люди із серповидноклітинною анемією також можуть мати хронічний біль. Хронічний біль — це біль, який виникає майже щодня і триває 6 місяців або довше. Зазвичай біль стає сильнішим з віком. Більше половини дорослих із серповидноклітинною анемією мають хронічний біль.

Причини нападу болю

Гострий біль при серповидноклітинній анемії може виникнути, коли серповидні еритроцити злипаються та блокують дрібні кровоносні судини.  

Нормальні еритроцити круглі та гнучкі. Вони легко протікають через кровоносні судини організму. У людей із серповидноклітинною хворобою еритроцити тверді, липкі та мають форму банана (серпоподібна форма). Серповидні клітини злипаються та закупорюють кровоносні судини. Це уповільнює доставку крові та кисню до організму і може викликати біль.

Можливі тригери гострого болю при серповидноклітинній анемії

Напади болю важко передбачити і вони часто виникають без явної причини. Відомі поширені тригери:  

• Зневоднення
• Низький рівень кисню
• Інфекція
• Сильне фізичне навантаження  
• Перебування на великій висоті над рівнем моря
• Низькі температури
• Куріння або вейпінг
• Зловживання алкоголем
• Стрес
• Існуючий біль або травма

Біль при серповидноклітинній анемії може виникнути будь-коли. Напади болю можуть заважати вашій дитині відвідувати школу та займатися повсякденними справами. Не завжди можливо запобігти болю. Але намагайтеся обмежувати або уникати будь-яких дій чи ситуацій, які викликають біль у вашої дитини.  

Діагностика нападу болю

Раннє лікування нападу болю має критичне значення. Можливо, вам доведеться звернутися до клініки або лікарні, якщо ви не можете впоратися з болем вашої дитини вдома. 

Медичний працівник проведе медичний огляд, включаючи оцінку болю. Вашій дитині також можуть призначити лабораторні аналізи або візуалізаційні обстеження, щоб дізнатися більше про причину болю або інші симптоми.  

Обов’язково повідомте вашу медичну команду, якщо ви давали дитині будь-які знеболювальні засоби. Медичні працівники повинні знати тип ліків, дозу та час їх застосування вашою дитиною.

Під час оцінки болю у вашої дитини вашій медичній команді буде важливо знати про її поточний стан болю та історію болю. Вашій дитині буде запропоновано оцінити біль за шкалою болю, якщо вона здатна це зробити. 

Вам можуть бути поставлені такі запитання:

• Коли почався біль?
• Як відчувається біль?
• Наскільки сильний біль?
• Де локалізований біль?
• Біль постійний чи приходить і знову з'являється?
• Чи щось покращує чи погіршує біль?
• Чи є у вашої дитини інші симптоми на додаток до болю?

Ваша медична команда може запитати про історію болю вашої дитини, зокрема:

• Чи виникав у вашої дитини такий біль раніше?
• Скільки зазвичай триває біль?
• Як раніше лікували біль?
• Наскільки добре ваша дитина реагує на знеболювальні або інші методи лікування?

Лікування нападу болю

Якщо у вашої дитини виникає напад болю, важливо почати лікування болю якомога раніше. Якщо біль у вашої дитини сильний, зверніться за медичною допомогою до клініки або лікарні. 

Знеболювальні є основним лікуванням гострих нападів болю при серповидноклітинній анемії. При сильному болі вашій дитині може знадобитися опіоїдний препарат, такий як морфін, гідроморфон або фентаніл. 

Можливо, вашу дитину доведеться госпіталізувати для контролю болю. 

Нагадування про безпеку при прийомі знеболювальних

Опіоїдні препарати можуть викликати сильну залежність. Ваша медична команда вживатиме заходів, щоб запобігти залежності. Це може включати призначення опіоїдів на короткий період, щоб обмежити кількість і частоту прийому ліків. Медична команда також слідкуватиме за толерантністю. Толерантність до опіоїдів — це стан, коли організм звикає до ліків, і вони діють не так ефективно. Ці фактори враховуються при складанні плану лікування болю вашої дитини.

Ви можете вжити заходів, щоб забезпечити безпечний прийом ліків вашою дитиною:

• Ваша дитина повинна приймати опіоїдні препарати тільки тоді, коли їй справді боляче.
• Не давайте знеболювальні частіше або в більших дозах, ніж призначено.
• Давайте тільки ті ліки, які були призначені для вашої дитини, і дотримуйтесь інструкцій. 
• Не роздавлюйте, не розколюйте і не дозволяйте дитині жувати ліки, якщо лікар або фармацевт не дозволив це робити. 
• Не давайте жодні інші рецептурні ліки, безрецептурні препарати, добавки або трав’яні засоби без узгодження з медичною командою.
• Не давайте знеболювальні вдома більше 24 годин без консультації з лікарем.
• Знеболювальні можуть викликати закреп. Переконайтеся, що ваша дитина п’є достатньо рідини та їсть продукти, багаті на клітковину. Давайте ліки від закрепу відповідно до призначення вашої медичної команди.
• Зберігайте всі ліки в недоступному для дітей місці.

Як контролювати напади болю вдома

Засоби для знеболення діють по-різному у різних людей. Спільно з медичною командою складіть план полегшення болю для вашої дитини. Якщо біль не можна контролювати або він сильний, зателефонуйте до медичної команди вашої дитини.

Щоб допомогти вашій дитині впоратися з легким або помірним болем вдома: 

• Давайте знеболювальні відповідно до інструкцій. Легкий біль можна лікувати ібупрофеном. Для помірного болю використовуйте рецептурні ліки за рекомендацією вашої медичної команди.
• Переконайтеся, що ваша дитина достатньо відпочиває і п'є багато рідини. 
• Використовуйте теплову терапію для покращення кровотоку. Накладіть теплу ковдру або рушник на болючу ділянку. Перед використанням грілок порадьтеся з медичною командою. Не використовуйте лід або холодову терапію, оскільки це може підсилити біль.
• Використовуйте немедикаментозні стратегії разом із знеболювальними.

Переконайтеся, що інші, хто доглядає за вашою дитиною, знають про її стан, план полегшення болем і що робити в надзвичайній ситуації.

Немедикаментозні стратегії для полегшення болю

Ось деякі немедикаментозні стратегії, які можна спробувати, щоб допомогти вашій дитині впоратися з болем. Ці методи не замінюють знеболювальні. Водночас вони допомагають знеболювальним працювати краще і надають додаткові можливості впоратися з болем.

Знайдіть більше інформації про те, як полегшити біль без медикаментів.

Коли звертатися до медичної команди по допомогу

Якщо у вашої дитини виникає біль, не чекайте, щоб почати лікування. Дотримуйтеся рекомендацій вашої медичної команди щодо лікування болю у дитини. 

Звертайтеся до лікарні або відділення невідкладної допомоги, якщо у вашої дитини раптовий сильний біль, який не зникає після прийому ліків. 

Зверніться по медичну допомогу, якщо у вашої дитини з’являться будь-які з цих ознак або симптомів:

• Біль, який посилюється або не проходить
• Задишка або проблеми з диханням
• Лихоманка 101°F (38,3°C) або вище
• Дуже сильна втома або дитину важко розбудити
• Раптова слабкість, втрата відчуття або труднощі з рухом частини тіла

Запитання, які варто поставити вашій медичній команді

• Які ранні ознаки больового кризу? 
• Чи є план дій при больовому кризі, якого ми повинні дотримуватися?
• Чи існують способи попередження болю у моєї дитини?
• Як я можу полегшити біль у моєї дитини вдома?
• Чи потрібні зміни у харчуванні, фізичній активності або споживанні рідини моєї дитини?
• Що треба повідомити школі, няні або іншим особам, які доглядають за дитиною, про розпізнавання та полегшення нападу болю?
• На які екстрені ознаки слід звертати увагу?
• Коли слід звертатися до відділення невідкладної допомоги?

Супутній контент