Імунотерапія

Що таке імунотерапія?

Імунотерапія — вид лікування онкологічного захворювання, який використовує імунну систему для боротьби з раком. Імунна система захищає організм людини від інфекцій та захворювань. Та атакує такі мікроби, як бактерії та віруси. Імунна система також допомагає позбутися нездорових або пошкоджених клітин в організмі. Оскільки імунна система є частиною організму, імунотерапію іноді називають біологічною терапією або біотерапією.

Основна ідея імунотерапії проста: допомогти організму боротися зі шкідливими чинниками. Однак, ракові клітини підступні. Вони постійно змінюються та ховаються від імунної системи. Вони також використовують методи, щоб відключити захист організму, коли він намагається атакувати їх. Загалом, імунотерапія орієнтована на різні способи, які рак використовує для обходу імунної системи:

• Допомагаючи імунній системі знаходити ракові клітини, щоб вона могла їх атакувати
• За рахунок підвищення здатності імунної системи реагувати на рак

Існують різні типи імунотерапії, і кожен з них працює по-різному, щоб допомогти імунній реакції.

Імунні клітини та імунотерапія: Т-клітини та NK-клітини

Імунна система використовує різні типи білих кров'яних клітин, включаючи клітини під назвою лімфоцити для боротьби з мікробами та іншими патогенами. Два типи лімфоцитів —Т-клітини та природні кілери (NK-клітини) — є основним об’єктом сучасної імунотерапії раку.

Т-клітини

Імунітет на основі Т-клітин називається адаптивним або набутим, оскільки Т-клітини запрограмовані на атаку тільки після отримання необхідної і специфічної інформації про шкідливу клітину. Іншими словами, для того, щоб Т-клітини мали змогу атакувати шкідливі клітини, їм спочатку потрібно отримати інформацію про клітину, з якою вони зіткнулися. Т-клітини націлені на клітини, які вони розпізнають як власні, але які показують, що їм щось шкодить, наприклад, коли їх інфікує вірус. Це відбувається, коли на поверхні клітини Т-клітини виявляють білок, який називається антигеном, який вони розпізнають як чужорідний або шкідливий. Вони виявляють цей антиген за допомогою Т-клітинного рецептора.

Метод імунотерапії на основі Т-клітин залежать від здатності Т-клітин бачити антиген на поверхні ракової клітини. Після виявлення Т-клітинами специфічного ракового антигена, організм робить більше копій Т-клітин, які можуть розпізнати антиген та шукати інші ракові клітини, які мають цей специфічний антиген, і атакувати їх. Деякі Т-клітини також мають здатність запам'ятовувати антиген і реагувати на нього наступного разу. Така «пам’ять» є важливим способом, за допомогою якого імунотерапія на основі Т-клітин може запобігти поверненню раку (рецидиву).

Види імунотерапії на основі Т-клітин включають інгібітори імунних контрольних точок, вакцини, цитокіни та перенесення Т-клітин.

Природні клітини-кілери

Природні клітини-кілери або NK-клітини є ще одним важливим для імунітету типом лімфоцитів. NK-клітини патрулюють організм у пошуках «чужих» клітин, наприклад, бактерій. NK-клітини не залежать від специфічного антигену на поверхні ракової клітини. NK-клітинний імунітет, або вроджений імунітет, характеризується більш загальною дією.

Типи імунотерапії на основі NK-клітин включають моноклональні антитіла (оскільки вони позначають ракові клітини й подають сигнал NK-клітинам атакувати їх), цитокіни та перенесення NK-клітин.

Типи імунотерапії

Моноклональні антитіла

Моноклональні антитіла — це маленькі молекули, що виготовляються в лабораторії, та прикріплюються до конкретних мішеней на ракових антигенах. Моноклональні антитіла можуть працювати різними способами. Вони можуть використовуватися для:

• «Позначення» ракових клітин, щоб імунна система (NK-клітини) могла знайти та атакувати клітини
• Доставки токсинів або радіоактивних молекул безпосередньо до ракових клітин, щоб знищити їх
• Блокування сигналів, необхідних для росту ракових клітин

Оскільки моноклональні антитіла діють на визначені антигени, лікування з їх використанням часто відносять до таргетної терапії.

Інгібітори імунних контрольних точок

Інгібітори контрольних точок — це лікарські препарати, які знімають блок з гальмівного механізму імунної системи. Імунна система має контрольні точки або сигнали, які дають їй команду сповільнюватися. Ці контрольні точки потрібні для того, щоб імунна реакція не надмірно реагувала і не завдавала шкоди здоровим клітинам. Іноді ракові клітини використовують ці сигнали, щоб сховатися від імунної системи. Тому інгібітори контрольних точок можуть вимкнути сигнал «стоп» для відновлення роботи імунної системи.

Вакцини

Протипухлинні вакцини вводяться пацієнтам, які вже хворіють на рак. Такі вакцини відрізняються від тих, які використовуються для запобігання захворюванням. Мета лікувальної вакцини проти раку полягає в тому, щоб навчити імунну систему розпізнавати мішені для боротьби. Вакцина містить антиген раку або інший онкомаркер. Вона вчить імунні клітини атакувати клітини пухлини за допомогою цього маркера.

Цитокіни

Цитокіни — це група білків, які допомагають регулювати імунну систему. Інтерферони та інтерлейкіни є специфічними цитокінами, які можна використовувати для лікування раку. Ці білки передають сигнали для стимуляції NK-клітин, Т-клітин та інших імунних клітин, які атакують ракові клітини.

Адоптивне перенесення клітин

Адоптивне перенесення клітин — це тип імунотерапії, яка використовує донорські імунні клітини або власні імунні клітини зі зразка крові пацієнта. У деяких видах адоптивного перенесення клітин імунні клітини пацієнта змінюються або вирощуються в лабораторії, щоб краще атакувати ракові клітини. Т-клітини або NK-клітини, які не вирощуються в лабораторії, використовуються після трансплантації кісткового мозку. Ці клітини відбираються у донора, а потім вводяться пацієнтові для знищення клітин пухлини.

В даний час застосовується два технічні підходи для створення Т-клітин, специфічних до пухлинних антигенів. Процедура обох підходів однакова. Спочатку, Т-клітини вилучаються зі зразка крові пацієнта. Далі в лабораторії Т-клітини модифікують за допомогою спеціального рецептора, що робить їх специфічними до пухлин. Потім ці клітини продовжують вирощувати, перш ніж знову ввести їх пацієнтам. Після введення змінених Т-клітин пацієнту, вони почнуть шукати та знищувати ракові клітини по всьому тілу. Рецептори, специфічні до пухлинних антигенів, називаються рецепторами Т-клітин (TCR) та химерними антигенними рецепторами (CAR). Наразі триває дослідження додавання химерних антигенних рецепторів до NK-клітин.

Як проводиться імунотерапія?

Імунотерапевтичні препарати зазвичай вводять шляхом ін’єкції через вену (в/в). Імунні клітини вводяться внутрішньовенно або за допомогою ін'єкції безпосередньо в область пухлини.

Дозування та графік лікування залежать від виду терапії. Найчастіше імунотерапія включає кілька доз лікування протягом певного періоду часу. Лікування може відбуватися за певним графіком або циклом лікування та відпочинку. Метою графіка є дати можливість імунотерапії працювати, а організму — відновлюватися.

Лікарі уважно спостерігають за ефективністю імунотерапії та стежать за побічними ефектами.

Побічні ефекти імунотерапії

Побічні ефекти імунотерапії залежать від конкретного виду лікування, але симптоми, як правило, з'являються через активацію процесів зміцнення імунної системи. Запалення виникає, коли імунна система активується. Це може бути місцева або загальна реакція, оскільки імунні клітини переміщуються туди, де знаходяться «чужорідні» клітини. Симптоми часто подібні до тих, що виникають, коли організм бореться з інфекцією, наприклад застудою або грипом. У пацієнтів може бути лихоманка, озноб, болі в тілі, висип і втома.

До інших побічних ефектів імунотерапії належать:

• Набряк або збільшення ваги через відповідь імунних клітин
• Головний біль і сплутаність свідомості
• Зміна артеріального тиску
• Прискорене серцебиття
• Утруднене дихання
• Діарея

Майбутнє імунотерапії у лікуванні дитячого раку

Оскільки імунні клітини здатні циркулювати по всьому організму, імунотерапія може знищити ракові клітини, які поширилися від основної пухлини. Ще однією потенційною перевагою використання імунної системи для лікування раку є те, що деякі імунні клітини можуть формувати «пам’ять» імунної відповіді. Т-клітини вчаться атакувати певні антигени і можуть «пам’ятати» цей тип антигену, якщо він з’явиться знову. Т-клітини потім можуть реагувати швидше, коли знову зустрінуть цей тип антигену. Така пам'ять імунної системи є особливо перспективною для профілактики рецидивів раку.

Імунотерапія є новим напрямком досліджень дитячого раку. Поточні клінічні дослідження вивчають застосування імунотерапії для лікування деяких дитячих онкологічних захворювань.  

Супутні матеріали