Вимірювання болю у дітей

Як проводиться діагностика болю?

Біль — це симптом, який не можна побачити, як висип, або відчути на дотик, як ущільнення. Зазвичай медичний персонал не знає про біль у пацієнта доти, доки пацієнт не повідомить про нього, або, у випадку дуже маленьких дітей, доки батьки не помітять змін у поведінці, які можуть викликати підозри про біль у дитини.

Пацієнти та їхні батьки повинні чесно описувати симптоми болю — це дозволить визначити причини та призначити відповідне лікування.

Медична команда поставить питання про те, як біль впливає на повсякденне життя пацієнта, наприклад, на можливість ходити до школи, грати з друзями та брати участь в улюблених заходах.

Ці питання являють собою функціональну оцінку болю. Медична команда може поставити такі питання:

• Чи заважає біль нормальній повсякденній діяльності?
• Чи важко тобі зосередитися на звичайних справах, таких як читання, ігри з друзями, перегляд телевізора, ігри на відеоприставці або розмова з кимось?
• Чи є біль настільки сильним, що змушує тебе обмежувати фізичну активність або уникати її? 
• Чи важко зосередитися на чомусь, крім болю?

Лікарі також визначатимуть інтенсивність болю за допомогою шкали від 0 до 10 балів. Спосіб, у який пацієнти повідомляють про рівень болю, залежить від їхнього віку. 

Пацієнти молодше 4 років

Для маленьких пацієнтів часто застосовують шкалу FLACC. Вона ґрунтується на спостереженнях батьків.

Пацієнти віком від 4 до 7 років

На оновленій шкалі оцінки болю FACES® представлені вирази облич, за допомогою яких маленькі діти оцінюють біль від 0 до 10 балів. Обличчя відповідають тому чи іншому ступеню інтенсивності болю. Крайнє обличчя ліворуч (0) демонструє відсутність болю. Чим вище число, тим більше болю відображається на обличчях. Показник 10 на шкалі означає, що біль є дуже сильним. Пацієнтів просять вказати на обличчя, яке відображає ступінь болю, який вони відчувають у даний момент.

Пацієнти віком від 8 років

Старші діти, підлітки та молоді дорослі можуть оцінювати свій біль за допомогою простої цифрової шкали від 0 до 10 балів, де 0 означає відсутність болю, а 10 – сильний біль.

Окрім оцінки болю, лікар визначатиме тип болю.

Виділяють такі види фізичного болю:

• Обумовлений ураженням тканин (ноцицептивний): біль, пов’язаний  із захворюванням, хірургічним втручанням або побічними ефектами лікування, наприклад, виразками в роті. Біль може локалізуватися в кістках, суглобах, м’язах, шкірі або сполучній тканині. Він зазвичай описується як тупий або пульсуючий.
• Обумовлений ураженням нервів (невропатичний): біль, що виникає  внаслідок ураження або запалення нервів. Часто його описують як пекучий, колючий або пронизливий. Локалізація болю відповідає шляху нерва, пошкодженого під час хірургічної операції (наприклад, фантомний біль у кінцівці), хіміотерапії (побічний ефект таких препаратів, як вінкристин) або променевої терапії.

Лікарі також можуть порадити пацієнтам та їхнім родинам вести щоденник або журнал, де вони можуть записувати будь-які закономірності, наприклад час доби або вид діяльності (або відсутності діяльності), які найчастіше супроводжуються болем.

Біль також може мати інші причини, і члени медичної команди можуть обговорити ці питання з родиною пацієнта. Для надання допомоги родині може бути запрошений капелан або соціальний працівник.

Точна і всебічна оцінка болю має велике значення, оскільки вона допомагає лікарям розробити оптимальний план полегшення болю.

Супутній контент